На свята вдалося з'їздити в Донецьк, вперше вжитті. Вражень - море, і добрих, і не дуже. А поки я їх систематизую і підбераю слова (відповідно, хвалебні та лайливі =))) ), хочу поділитися фотографіями парку кованих фігур, що знаходиться поза донецькою міськрадою. Цей парк - однин з найсвітліших споминів про місто (мабуть, наш мер добкін і собі такий захотів, але з металу дорого, тож він зробив казковий парк із піску =P). Власне, якби не парки, справа в Донецьку була б зовсім кепською... Але про це - наступного разу :)
 УВАГА! Розміщені нижче світлини НЕ ЗАХИЩЕНІ авторським правом - вони розповсюджуються за ліцензією Creative Commons Attribution-NoDerivs. Це означає, що дозволяється вільне використовування світлин як в некомерційних, так і в комерційних цілях, за умови посилання на їх автора та невикористання задля виконання похідних робіт.
|
|
|
Денис Куклин aka  kukuj недавно жаловался, что в сообществе travel совсем ничего нет о Харькове. И завлекал людей в Первую Столицу ссылками на фотки песочного городка, размещёнными непонятно где. Я решил исправить положение, и, как говорится, одним махом семерых побивахом: и про Харьков запись сделать в сообществе путешественников, и фоток песочного городка выложить побольше и не где-то, а здесь, у нас. Но и это ещё не всё. Читать дальше...
|
|
|
Пейзаж з мого балкону в останній вікенд. Нажаль, вже багато квіту позбивало дощем... Ну чому, завжди, коли квітнуть абрикоси, приходять холоди?...
— Оце ж беріть та й куштуйте. Та і я з вами якусь із'їм, бо ви тут так про них балакали, що аж мені закортіло.
Дід засміявся і перший узяв з кепки жменю абрикос.Ми й собі несміло потяглися руками до кепки, взяли по одній, відкусили потрошку, тримаємо в роті і слухаємо на смак, як тітка Ялосовета ремісницький хліб. Ні, зразу не добереш того невиданого смаку! Як мед? Куди там тому медові! То мед — і все. А це... І сонцем пахнуть. Хоч і холодні. А ми думали, що вони гарячі...
— Як ананаси! — вигукнув Силка. — Я читав.
— Кі' в трясці нанаси! Обрикоси, та й годі, — хрипів прокуреним горлом Штокало.
Він дуже плямкав, джвякав, прицмакував, бризкався соком і брав з кепки зразу по жмені...
— Чи ти бачив отаке! — дивувався. — Щодня топчуся по них, а ніколи ще такі добрі не були! Трясця зна що!
Григір Тютюник "Вогник далеко в степу"
|
|
|
Я ржав під столом. Сам був спостерігачем на наших виборах, але такого не бачив. Всеж-таки, це, мабуть, компіляція з багатьох виборчих дільниць, тому велика кількість приколів зрозуміла. Цікаво, хто все це зібрав у одну підбірку. Всі фото з сайту fishki.net.
|
|
|
В продовження теми Тіффані Амбер Тіссен хочу опубліковати ряд, на мою думку, дуже вдалих фото цієї актриси. Для мене стало повним сюрпризом, що nattaha дуже її любить і навіть вважає еталоном жіночої краси :) Думаю, після того, як вона побачить ці фотки, вона не розчарується в Тіффані. Фотки не відверті, але разом з тим дуже красиві та жіночі... Стильні і гламурні, хтоб як до цього не відносився :)
|
|
|
Отакі штуки були на найбільшій площі Європи цього року. Спасибі Добкіну та Кєрнєсу за наше щасливе дитинство =))) Еее... Тобто, я хотів сказать, за льодове містечко. А пластмасова ялинка стоятиме, мабуть, ще років 10, поки не зітреться до дір...
Що було минулого року, порівняти можна тут.
|
|
|
Ну нарешті один з глянцевих журналів оголив Сару Мішель Геллар на еротичну фотосесію. Звичайно, як і раніше, Сара трішки сором'язлива - сесія, м'яко кажучи, не є відвертою, але для неї - то дуже відважний крок. Як завжди, спритні хлопці із Показухи швиденько все відсканували і виклали в інтернет. От, блін, пірати кляті! =)))
|
|
|
Ось дійшли руки трошки відібрати і фоток травневого Львова... Перепрошую у львів'ян, якщо щось не так обізвав =))) Ех, коли ж я цю красу побачу зннову?.. Коли я побачу знову місто, в трамваях якого не їздила Земфіра, інакше б не співала "странно, трамваи не ходят кругами, а только от края до края..." =))) Сам був здивований, коли сів біля вокзалу на трамвай і потім приїхав до нього ж о)0 Виявляється, сподівання Земфіри всеж не були марними: "Где-то ведь ходят по кругу трамваи, и мчат воробьиные стаи..." =))) Їздять, і не де-небудь, а у Львові - можливо, хтось із місцевих навіть підкаже, який це маршрут ;) І чи крутять Земфіри "винилы подростки" теж краще спитати у львів'ян. Я не чув, але відсутність музики Земфіри враження від Львова мені не спаплюжили. Тим більше, що Земфіра асоціюється в мене не зі Львовом, а із Запоріжжям, але це вже зовсім інша історія =Р
|
|
|
Отаку штуку побачив на дверях одного з офісів =)))
Буває, виявляється, і таке о)0 Ну а шо, справді, потрібно ж комусь вивчати літаючі блюдця, духовні сутності, снігову людину і таке інше =))))
ЗИ: хто зацікавився академією, але ліньки лазити по пошуковикам, - вам сюди =)))))
|
|
|
Позавчора я опублікував найкращі, на мій погляд, фотографії, які я зняв у Полтаві. Людям нібито було цікаво, тому, як-то кажуть, "по просьбам трудящіхся", викладую менш вдалі (знов-таки, ІМХО) фотки... Ну, головне, що вони дадуть додаткове уявлення про це пречудове місто тим, кому не пощастило там бувати...
|
|
|
Вирішив минулого тижня махнути в Полтаву, давненько я там не був... З 2003 року... "Столичним експресом" до Полтави з Харкова - 2 години і 45 гривень, звичайним потягом - 15-20 гривень і 3,5 - 4 години... Але поїздка сюди варта і грошей, і часу...
Люблю це місто. Тихе, спокійне навіть у годину-пік, з неквапливо повзучими по бруківці тролейбусами, з численними зеленими скверами та парками, в яких, на відміну від більшості міст, вдосталь лавочок, де можна сісти випити місцевого пива чи просто посидіти, слухаючи пташок...
Місто із своєрідною архітектурою, де серед будиночків імперського стилю гармонійно вписалося навіть підземне містечко із скла та мармуру, і де на вузеньких вулочках з маленьких підвальчиків-пекарень летить незрівнянний запах свіжих пиріжків...
Місто із славетною історією: місто, де колись була загинула українська державність, але й народилася українська літературна мова, місто, де навчалися найвидатніші радянські педагоги - Антон Макаренко та Василь Сухомлинський, місто газовидобувальників та нафтовиків...
Люблю Полтаву...
DIGG IT!!!
|
|
|
Tú llegaste a mi vida como una luz,
Sanando las heridas de mi corazón
Y haciéndome sentir
Vivo otra vez...
This post and these photos are dedicated to my Guardian Angel ;)
Only at deep night, alone, I open the small door in my heart, where I keep the memory of you, and dare to confess to my own - what a wonderful piece of luck it was that I have met thee...
Bad things are happen, but it's the way the Universe works. You wait just a little while, the wheel turns, and everything changes. May be, thou would like the other phrase - «God works in mysterious ways». Let it be so =) Take care of thyself, and the Lord will care of thee ;)
|
|
|
23 серпня Харків відзначав традиційний день міста. Можновладці непогано попрацювали, аби організувати свято людям - були відремонтовані фонтани біля оперного театру та "Дзеркляний струмінь", організовано грандіозний концерт за участю Кіркорова, Могілевської, Прєснякова та та багатьох інших, як виразився ведучий Цекало, "радянських співаків" (смаки "отців міста" залишаємо за дужками - ми говоримо про організацію), а все свято завершував грандіозний салют, для якого вперше були використані будівлі університета Каразіна.
"Я сказав гостям міста," - гордо відрапортував мер Харкова Михайло Добкін, - "Якщо ми так святкуємо - уявіть, як ми працюємо!"
Нажаль, вміння святкувати та працювати якщо і мають якийсь звязок, то не завжди прямий, який, вочевидь, мав на увазі Харківській міський голова... Харківське свято (як, певно, і будь-яке) мало два обличчя...
|
|
|
В ту пятницю заходив до одного магазину, і прямо на вході, поза дверима, розвалилася отака потвора =))) Люди мали або переступати через неї, або оминати її. Багато хто склонявся до неї та чухав. А я зафотав =))) Полюбляю гладких пухнастих ленивих кошаків =Р
|
|
|
В продовження теми зоопарку. От вирішив ще викласти фоти з акваріуму, особливо враховуючи резонанс, що визвала рибина з першої фотографії =))) Звичайно, ці фоти погірше, ніж тварин із суходолу, бо тут фотографувати значно складніше - в акваріумі темно, з-за скла ллє яскраве світло, а риби постійно гасають, наче скажені...
|
|
|
Мука́чеве - мiсто обласного значення в Закарпатській області. Населення - близько 80 тисяч.
За однією з легенд, назва міста походить від слова "мука" (на річці Латориці колись був водяний млин, де робили борошно та торгували ним), а за іншою - від слова "мука" (багато людей намучилося під час будови мукачівського замку).
На території Мукачева знайдено слов'янські поселення VI—IX сторіч, але офіціно вперше Мукачеве згадується в угорській хроніці 896 року. Магдебурзьке право було надано Мукачевому 1446 року. В 1648—1649 роках в Мукачеві гостювали посли Богдана Хмельницького, які вели перемовини із місцевими князями щодо спільних дій проти Польщі.
Цікавий факт: після падіння Бастилії, Мукачевський замок (так званий Паланок) деякий час був загальноєвропейською "політичною буцигарнею", до якої звозили багатьох ревлюціонерів, зокрема, в цій тюрмі був національний герой Греції Александр Іпсіланті. Але під час Угорської революції 1848—1849 років місцеві жителі, що підтримали її, захопили замок і випустили всіх в'язнів.
За час свого існування Мукачеве входило до складу Угорщини, Галицько-Волинського князівства, Трансільванії, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу, тепер воно у складі незалежної Української держави і є другим за величиною містом Закарпатської області (після Ужгорода).
Нажаль, в Україні Мукачеве найбільш відоме через скандальні вибори міського голови 18 квітня 2004 року між представниками "Нашої України" Віктором Балогою та СДПУ(о) Ернстом Нусером.
Цього року (20 травня) мені пощастило побувати в цьому затишному місті, хоч і не надовго...
Звичайно, головна пам'ятка міста - замок Паланок, але то зовсім інша розмова =))) Можливо, колись руки в мене дійдуть трошки розповісти і про нього і викласти пару фоток...
Без замку Мукачеве не було б Мукачевим, але залишалось би затишним та красивим містом. Старовинні вузенькі вулички, викладені камінням, пішохідні в центрі... Будинок ратуші блідо-зеленого кольору з маленькими баштами, пам'ятник Кирилу та Мефодію, лавочки під деревами, спокусливі запахи, що вириваються із розчинених дверей численних кафешок, незвичайні говіри... Це - Мукачеве...
|
|
|
Майже рівно через 7 років я відвідав зоопарк в своєму місті о_0 Він значно змінився, в кращу сторону...
Нарешті мені вдалося побачити гіпопотама, бо ні 7 років тому в Харкові, ні 3 роки тому в Києві я його небачив - ледача тварюка або спить у вольєрі, або ховається під водою в басейні. Цього разу бегемот заморився і вирішив поспати, і це було його помилкою, адже я його зафотав =))) Оскільки спав він біля самої огорожі, то всі вважали за необхідне потикати пальцем в його шкіру. Мабуть, товста, бо він не звертав на це ніякої уваги =)))
Знаходиться зоопарк в самому центрі міста (привіт меру Києва, який має намір винести київський зоопарк за межі міста, а поки що діючий зоопарк забудувати), поряд з площею Свободи, між Національним Університетом ім. Каразіна та парком Шевчена. Зоопарк працює без вихідних з 8 години весь світовий день, влітку - до 20 години.
Ціна квитків:
дітям до 5 років - безкоштовно
дітям від 5 до 13 років - 5 грн
дорослим та дітям, старшим 13 років - 10 грн.
|
|
|
Ось на такий напис надибав на одному паркані. З буквальним розумінням такого твердження я категорично не згоден. Але ж у цього вислову може бути прихований сенс. Так, наприклад, пригадавши відомий вислів Людовіка XIV "Держава - це я!" і твердження опозиційної преси (http://sez.hiblogger.net/1349.html) про те, що Харковом керують "Дупа" і "Ґепа", можна знайти прихований зміст у такому, здавалося б, безглуздому твердженні. Як би там не було, але справжня "художня цінність" данного витвору мистецтва відома лише її авторові...
|
|
|
На Бйорк напав білий Мєдвєд. Прєвєд чомусь відсутній. Мабуть, в холодному північному кліматі не живе...
|
|
|
Вчора ввечорі над містом протягом години пройшла злива. Як зазвичай, дощі та всіляка негода для комунальних служб приходять так само несподівано, як і зима. Цього разу затопило добренький участок по вулиці Червоноармійській, біля самого залізничного вокзалу. Легковушки боялися їхати по такій повені і, тим самим, створили пробку, через яку громадський транспорт не міг проїхати до вокзалу (і відповідної станції метро). Народ повивалював з трамваїв та автобусів і спробував продертися до вокзалу пішки, але тротуари теж затопило =))) Сміливці пішли вброд, а більш обережні люди обрали обхідний шлях.
Постає питання, що буде, коли дощитиме протягом доби... Чи не час запасатися каное або гондолою? о_0
|
|
|
Кожного разу, коли приїжджаю до Львова, заходжу пообідати до затишного ресторанчику на вулиці Личаківській, недалеко від Арсеналу, що називається "Престо - Домашні страви"... Тут можна покуштувати солянку в горщику і борщ, рис з м'ясом і чимало смачних салатів... Але особисто мені подобається піцца з банановим соком "Sandora" у фірмовій склянці %)
Кафешка має три різнокольорових зали з яскравими стінами, прикрашеними фотографіями у стилі ретро, обслуговування якісне і швидке, ціни помірні. Якщо будете рядом - не проходьте мимо ;)
ЗИ: це не реклама =)))
Наприкінці XVI ст. в ужиток входить нова назва — Личаківська. Вулиця була центральною магістраллю Личакова — значного поселення на Галицькому передмісті. Його виникнення можна, мабуть, віднести до кінця XV ст. Походження назви і досі залишається невиясненим. Найбільш поширеною є думка, що Личаків — перекручена назва маєтку родини Лютців — Лютценгоф.
Про ступінь важливості вулиці в загальній системі Львова свідчить той факт, що вона мала свого старшого — сеньйора вулиці. Це підтверджує думку про те, що вулиця Личаківська, як і інші вулиці передмість, спочатку була окремим поселенням. Личаків починався від нинішнього ринку і тягнувся приблизно до сучасної вул. Козланюка.
У ХVIII-ХІХ ст. мешканці Личакова займалися переробкою зерна на муку і крупу. Звідси досить дивні на наш час назви двох бічних вулиць — Мучна і Круп'ярська.
Детальніше про Личаківську вулицю можна почитати тут lviv.biz/uk/streets/lychakivska/
|
|
|
 Погляд на Львів із башти ратуші, що на площі ринок. Вдертися на висоту 65 метрів (408 сходинок) коштує 3 гривні, за гривню можна подивитися в бінокль - монетку треба кидати в автомат, і відчиняються "окуляри" бінокля.
Час, коли можна відвідати башту:
вівторок-п'ятниця - з 10 до 17 години;
субота, неділя та святкові дні - з 11 до 19 год;
понеділок - вихідний.
Слово «ратуша» походить від німецького «Rathaus» — будинок ради. Першу міську ратушу побудували в 50-60-х роках XIV століття, коли Львів отримав Магдебурзьке право. Спершу ратуша була була дерев’яною, але у 1381 році згоріла. За деякий час ратушу відновили, а у 1404 році на ній встановили годинник. Будинок магістрату складався із трьох частин, побудованих у різні часи і об’єднаних між собою. Вежу ратуші збудували в 1619 році. Шпиль вежі вінчав залізний флюгер у вигляді лева (герб Львова), над флюгером була закріплена металева куля і зображення орла – герба Польщі. У 1826 році вежа звалилася, в аварійному стані був і весь будинок магістрату.
Нову ратушу збудували у 1830-1835 роках. У 1852-му на вежі встановили новий годинник - замість пошкодженого при пожежі 1848 року. У 1883-му ратушу з’єднали першим у Львові телефонним зв’язком з деякими установами і пожежною командою. У ратуші засідав магістрат, тут жив президент міста.
1 листопада 1918 р. сотник Степан Паньківський підняв над ратушею синьо-жовтий прапор Західно-української Народної Республіки. З цього часу стало традицією вивішувати державний прапор на вежі ратуші. До цього такої традиції не існувало.Під час Другої Світової Війни, 23 липня 1944 р. танкіст Олександр Марченко встановив на вежі ратуші червоний прапор. Синьо-жовтий прапор України знову замайорів над ратушею З квітня 1990 р.
Зараз у будинку ратуші розміщується міська Рада Львова.
|
|
|
Рибина, однако. Цікаво, як вона смакує? =))) Чи, може, вона отруйна? =0
|
|
|
|
 |
|
Как вы относитесь к пробуждению Ктулху? | |
|
Avril Lavigne, futurama, Nightwish, web 2.0, авокадо, Давній Єгипет, інтернет, Ірена Карпа, Історія, Карпаты, Книги, Комиксы, Література, мате, подорожувати, путешествия, сара мішель ґеллар, сучасна українська література, українська мова, физика, футбол, хайвей, Ювентус | |
|
Комментариев: 9
RSS: фото