Ніколи не думав, але, виявляється, є в українській народній творчості і таке - прислів'я про москалів. Звинувачення в роспалі ворожнечі не приймаються - це не я вигадав, а українській народ. Постає питання, чи були до того якісь аргументи... Судячи з того, що жодна народна мудрість з неба не падає, то маємо дійти висновку, що, мабуть, щось в цьому є. В тім, судіть самі. (Окремим питанням, втім, залишається зясування того факту, хто мається за "москаля" - чи то людина російського походження, чи солдат російської царської армії, чи хтось ще.)

• Бреше, як москаль.
• Ти, москалю, хороша людина, тільки руки в тебе злодійські.
• Москаль тоді, мабуть, красти перестане, як чорт Богові молитися стане.
• Москаль тоді правду скаже, як свиня умиється в сажі.
• Варив чорт з москалем пиво, та й солоду зрікся.
• З москалем дружи, та за пазухою камінь держи.
• Від чорта відхрестишся, але від москаля не відмовишся.
• Москаль ликом в'язаний, сам в ликах ходить та інших у ликах водить.
• Коли москаль каже "сухо", то влізеш в болото по самії вуха.
• Москалики поїли наші волики, як вернуться здорові, поїдять і корови.
• - Тату, тату! Чорт до хати лізе! - То нічого, дитинко, аби не москаль!

Я ржав під столом. Сам був спостерігачем на наших виборах, але такого не бачив. Всеж-таки, це, мабуть, компіляція з багатьох виборчих дільниць, тому велика кількість приколів зрозуміла. Цікаво, хто все це зібрав у одну підбірку. Всі фото з сайту fishki.net.

Открыть больше изображений

Кляті американці по ICQ розсилають наклепи =)))

1. Когда Путин летал на истребителе, он в неравном бою сбил двадцать нарушителей границы.

2. Ложки, которыми ел Путин, исцеляют катаракту и глаукому.

3. Когда Путин был маленьким, он разбил чашку. Из пролившейся воды образовались океаны, а из черепков материки.

4. Вилкой, которой ел Путин, можно упокоить вампира одним ударом.

5. Если наложить друг на друга отпечатки пальцев Путина, получится Государственный Герб Российской Федерации.

6. Мальчик, которого поцеловал Путин, научился летать.

7. Стол, за которым сидел Путин, автоматически получает звание генерал-майора.

8. Путин вдыхает углекислый газ, а выдыхает кислород.

9. Путин взглядом может вычислить точный домашний адрес человека по одному комментарию на любом сайте.

10. Путин не хочет идти на третий срок, потому что боится, что это затянется на 40 лет как в прошлый раз.

11. Повторение фамилии Путин приумножает добро в этом мире.

12. Когда печатаешь фамилию "Путин", то первая буква сама становится прописной.

13. На последнем чемпионате мира Путин мог стать лучшим бомбардиром, но не смог обыграть лучшего вратаря – себя.

14. Шамиль Басаев взорвал себя, когда узнал истинное имя Путина.

15. Когда Путину грустно, растет число самоубийств в стране.

16. Для дальнейшего процветания России, Путин регулярно закачивает в землю нефть и газ из личных запасов.

17. Путин помнит наизусть каждого жителя РФ, его имя и телефон.

18. Людей, которые видели Путина лично, живыми забирают на небо.

19. Когда Путин улыбается, у российского народа появляется новый ребёнок. Поэтому любая улыбка Путина уместна.

20. А если Путин улыбается шире обычного – рождается двойня.

21. Люди, ищущие в Путине недостатки, быстро умирают.

22. Путин читает это и счастливо улыбается.

У газеті «Без Цензури» прочитав інтерв'ю одного з ідеологів Комуністичної партії України Леоніда Грача. Нічого незвичного - «народ і партія єдіни», «впєрьод к свєтлому комуністічєскому будущєму», тощо. Але один тезис мене глибоко вразив. Ось ці слова:

«Я горжусь, когда меня называют «пятой колонной» России. Но я ненавижу тех, кто является «пятой колонной» США или Турции, потому что это неславянские, неправославные интересы.»

Тобто, п'ята колона як така – то непогано, треба лише, аби вона шла у вірному напрямку. Якщо до Росії – то добре, інакше – зле. Власної держави, власних інтересів у нас нема, працюємо на Росію. Більш того, «праця» на США чи Турцію, сама по собі, теж не є поганою, вона неправильна лише тим, що американці та турки не є слов'янами та православними. А якби турки не переробили Собор Святої Софії на мечеть, а янкі були нащадками Володимира Великого – то на здоров'я, працюйте і на них, а Україна... грець із нею. Слов'яни та православ'я головніші. Головніші за людяність, співпарацю, взаємну терпимість, право людини на власний світоглад, віру, тощо.

І якщо про ненависть до США чи Туреччини почути від затятого комуніста – не новина, то слухати від нього про «православні інтереси» - дійсно щось нове. Депутат Грач, мабуть, забув вислів «святого» з власного комуністичного пантеону – Енгельса – про те, що «релігія – опіум народа»; забув, що його ворогами є не «неслов'яни», а «злобний буржуїн» незалежно від походження та віросповідання. Все це забуто, і на сцену виходить інша концепція: якщо громадянин України є татарином, грузином, німцем, бурятом чи греком, ходить до мечеті чи костьолу, вшановує древніх слов'янських (навіть!) богів чи чекає на прихід будди Майтрейї – то комуніст ненавидить цього громадянина, адже той, швидше за все, не поділяє ані слов'янських, ані православних інтересів.

Десь ми вже таке чули. Арійська раса, арійські інтереси, всі інші – недолюди... Зайвий доказ того, що між комунізмом і нацизмом без жодних коливань можна ставити знак рівності. І якщо нацизм вже більш ніж півсторіччя засуджено як злочинну ідеологію, то комунізм поки що почуває себе досить комфортно. Нажаль. Адже від подібних слів, висказаних одним з лідерів компартії, недалеко до переслідувань за релігійною чи національною ознакою, а потім ще за чим-небудь - за кольором волосся чи формою одягу, наприклад. Ну, не буду довго розповсюджуватися на цю тему – все це ми вже проходили протягом 70 років, і ледве здихалися. І ось з вирію злітаються грачі, приносячи відчуття дежавю і, як дуже доречно виявилося лічені дні тому, характерний запах.

Кільки тижнів тому десь в інтернеті прочитав, що один з «ідеологічних родичів» Грача в Одесі хотів провести мітинг «на захист приниженої російської мови». І тільки цей оратор розкрив рота, аби розповісти про те, що «рускій виучіть нада толька за то, што на ньом разгаварівал Лєнін», як на його голову вилили відро лайна – виступ довелося терміново скасовувати. А незабаром одне з відомих загальнодержавних печатних видань надрукувало статтю, присвячену цій події, із дотепним заголовком «Рускім духом запахло». Я плакалъ пацтулам. Звичайно, не зовсім коректно, але дотепно.

Прочитати цю сумну, але повчальну історію можна за посиланням

www.kommersant.ua/doc.html

На журналістів та редакцію та суд подано позови до суду. Цікаво буде побачити, чим це все закінчиться...

Як на мене, кожен має право на власну думку та її висловлення, але ніколи не будить зайвим згадувати, що інші люди, можливо, думають інакше, моляться іншим богам чи належать до іншої раси. Але вони такіж самі люди, і судити їх за це - не наша справа. А грачі як літали - так і літатимуть, і нічого з цим не поробиш. Свого часу видатний російський "жівопісєц" Костянтин Саврасов написав полотно на дану тематику. У мене дома висить репродукція на стіні, дуже хороша картина. Справді.