Epistula non erubescit!

 


Настрій : задумливий    

Роковане повторення історій


Євген Маланюк - один з моїх найулюбленіших поетів. Його творчість присвячена, в основному, темам історії України і існуванню людини в зламні, буремні епохи. Написано майже 90 років тому, а актуально досі (курсив - мій)...

ПРОЗРІННЯ

Всі вироки, здається, проказав
Рвучким і ярим віршем… А Росія
Ще догнива, як здохлий бронтозавр
,
І труп — горою — мертво бовваніє.

О люте стерво! Твій посмертний дух
Ще мстить — смердячий, безнадійний Лазар, —
Але намарне: навіть гній потух,
І тільки низом стелеться зараза.

Даремно радиться синедріон
Крикливиць та шаманів євразійських —
Бо ні хороби віку, ні Сіон
Не воскрешать. Бо сонценосним військом

Епоха йде молитви і огня,
Земля напнулась готикою росту
Й, де нині — бруд, де — парші і короста,
Дзвенітиме прозора радість дня.

Крізь гноїща, крізь цвинтарі руїн
Буятиме нестримний рух природи,
І, замість цих калічних україн,
Рослинами зростатимуть народи.

Ще прогримить останній судний грім
Над просторами неладу і зради
І виросте залізним дубом Рим
З міцного лона Скитської Еллади.

СОНЕТИ

І.

Ми не зійшли ще з кону епопеї,
Ще крилимо в майбутнє гострий зір
Ось загуде наш думний день, як вир,
І ми ще раз спалахнемо для Неї.

А тут, де злидні, каліч і плебеї,
Нещадна ніч лежить на крижах гір.
Лиш в зимном небі сяє, як докір,
Дямантове дубльве Кассіяпеї.

Історія — прокляттям чорних чар —
Спочила тут, як мумія (чи мощі?)
Корчма та жид, ясир та яничар,
Та звироднілі родичі татар
...

Лиш в мертвій тиші цвинтарної прощі
Гірський потік камінну путь полоще.

ІІ.

Стомились бути полем бою, полем,
Що байдуже приймає щедру кров.
Коритися сей нарід був здоров,
Молив віки, як ми тепер ось молим.


А він все пухне, той всесвітній Ґолем —
Мертвеччино матерії, маро!
Та вдарить день і загуде Дніпро
І хрестом своїм ми ідола розколем.

Сховавши зір і світла біжучи,
Щезатиме слизьке, гниле, подвійне
У димну тьму, що хаос кричить.

Майбутнє ж знов різьбитимуть мечі
При смолоскипах, що запалять війни
В сей чорний час. Отсе тепер. Вночі.


Открыть | Комментариев 21

Музика : БУтырка - Какая осень в лагерях  Настрій : спокійний    

Осінній день


В кого як, а в Україну сьогодні прийшла справжня осінь: з вітром, дощем, холодами...

Вже збігло літо. Господи, твори:
тепер затінюй соняшний годинник
і на долини напусти вітри.

Ще подаруй для літа кілька днів,
нехай останній плід іще дозріє
і виповниться соком. Заяріє
останнім хмелем в ярому вині.

Та вже бездомний хати не зведе,
самотній — весь свій вік самотнім буде,
безсонний — слатиме листи між люди
і неспокійно сновигати десь
алеями, де шерех листя всюди.

Райнер Марія Рільке (переклад Василя Стуса)


Открыть | Комментариев 37

Настрій : добрий    

Епічна п'яна бійка в Роскосмосі


роскосмосГолову Роскосмосу Володимира Поповкіна 7 березня було доставлено в госпітал імені Бурденко. До медзакладу голову космічного агенства було госпіталізовано безпосреденьо з будинку Роскосмосу. За офіційною версією, до лікарні Поповкін потрапив через переантаження на роботі. Проте газета "Московський" комсомолець з посиланням на інформоване джерело в агенстві повідомила, що Поповкін став "жертвою банальної бійки" після корпоративної вечірки, присвяченої Міжнародному жіночому дню. Обставини та подробиці невідомі, проте народний гусляр вже склав народну думу про цю епічну бійку. Читать дальше...


Открыть | Комментариев 1

Настрій : добрий    

Суперовий вірш Оскара Вайлда і труднощі літературного перекладу


Оскар ВайлдОскар Вайлд - один з трьох моїх найулюбленіших письменників, разом із Ґабріелем Ґарсія Маркесом та Сомерсетом Моемом. Про творчість та трагічне життя цього талановитого письменника, поета, літературознавця (список можна продовжувати ще довго) говорити-непереговорити... Найбільше відомий він, мабуть, через свої надзвичайні парадокси на кшалт "дайте мені зайве, і я зможу прожити без необхідного", не менше - через свою повість "Портрет Доріана Грея". Хтось, можливо, ще пригадає його "Кентерберійського привида" або "Літературні казки"... Саме з останніх, із "Відданого друга" та "Щасливого принца" в оригіналі почалось моє знайомство із творчістю Вайлда в школі. Потім були вже і "Портрет Доріана Грея", і пєси - вже російською... Ще трохи потому я знайшов всі інші казки англійською і одразу їх проковтнув... Але якось довго я не звертав уваги на те, що Вайлд був ще і чудовим поетом, і писав дивні вірші... Читать дальше...


Открыть | Комментариев 49

Настрій : незрозумілий    

Чи вписується Василь Стус у контекст поетів-шістдесятників?


Формування особистості В.Стуса як громадянина і як поета припадає на роки "хрущовської відлиги". У літературу він прийшов у кінці 50-х – на початку 60-х років практично разом із молодою силою нашої поезії – шістдесятниками.

Шістдесятники орієнтувалися на досягнення європейської й світової літератури, сміливо ламали канони казенної літератури соціалістичного реалізму. В основу художнього відтворення дійсності вони клали образи, що визначалися опоетизуванням новітніх здобутків науки і техніки – освоєння космосу, проникнення у глибини генетики, будови речовин, філосовського осмислення понять часу і простору. Але і «космізм», і асоціативна «переускладненість» – далеко не голвне в їх творчості, головні поетичні заповіді шістдесятників – виступ проти інерції поетичної думки, закостенілості, ілюстративно-кон'юктурного віршоробства, віра в справедливість, у своє право і змогу утверджувати її, усвідомлення індивідуальної цінності кожної людини й невичерпних багатств народної душі. А ще – неприйняття фальші, демагогії, оказенювання людських стосунків і літератури.


Читать дальше...


Открыть | Комментариев 5

Настрій : незрозумілий    

Василь Стус. Життєопис.


Василь Стус, портертВаси́ль Семе́нович Сту́с (6 січня 1938 с. Рахнівка Гайсинського району Вінницької області – 4 вересня 1985, концтабір біля с. Кучино, Пермської області) – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху 1960-х.

Народився в селянській родині. 1939 батьки – Семен Дем'янович та Ірина Яківна – переселилися в місто Сталіно (нині Донецьк), аби уникнути примусової колективізації. Ще через рік (1940) забрали туди своїх дітей.

Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Василь вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту м. Сталіно. Закінчивши 1959 навчання з червоним дипломом, три місяці вчителював в селі Таужня Кіровоградскої області, після чого два роки служив в армії. Під час навчання і служби став писати вірші. Тоді ж відкрив для себе німецьких поетів Ґете і Рільке; переклав близько сотні їх віршів. Ці переклади було згодом конфісковано і втрачено. 1959 опублікував свої перші вірші.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 8

Олег Ольжич


Олег ОльжичОлег Ольжич (О. Кандиба) (1907–1944) – поет, археолог, політичний діяч. Народився 1907 р. у Житомирі в сім'ї поета Олександра Олеся (Кандиби). Дитинство пройшло у Пущі-Водиці біля Києва.

У 1923 р. переїздить у Берлін. 1928–1929 рр. навчався в Кардовому університеті в Празі, після чого отримав докторат з філософії. Був асистентом Українського Вільного Університету у Празі. Працював археологом у чеському Національному музеї, перебував на розкопках у різних країнах. 1938 р. читав лекції зі слов'янської археології в Гарвардському університеті та ініціював створення українського наукового інституту в США. Як активний учасник ОУН-М (полковника Мельника) брав участь у політичному русі Закарпаття, де був заарештований угорською поліцією. За вказівкою Проводу ОУН керував націоналістичним підпіллям на Східних теренах України.Читать дальше...


Открыть | Комментариев 1

Настрій : поспішаю    

Олена Теліга


Олена Теліга Олена Теліга (1907–1942) – поет, публіцист, політичний діяч. Народилася в 1907 р. в Петербурзі в сім'ї професора політехніки І.Шовгенова. В часи національно-визвольних змагань 1917–1921рр. разом з батьками мешкала в Києві, а з 1923 р. – у Чехословаччині. 1924 р. закінчила матеріальні курси, у 1925 р. вступила на історико-філологічний факультет Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі. Стає активною учасницею літературно-мистецького життя, знайомиться з Є.Маланюком, Л. Мосендзом та ін. поетами-пражанами. Одружується з кубанським козаком М. Телігом і переїздить до Варшави (1929–1939). Працює учителем, манекенщицею.Читать дальше...


Открыть | Комментариев 5

Настрій : сонливий    

Євген Маланюк


Євген МаланюкЄвген Маланюк (1897–1968) – видатний поет української еміграції, культуролог, літературний критик. Народився 1897 р. у Ново-Архангельському на Херсонщині, у родині українського активіста-просвітянина. У Єлисаветграді закінчив реальну школу (навчався разом із Юрієм Яновським), був студентом Петербурзького політехнічного інституту. В роки першої світової війни служив офіцером у царській армії, закінчив Київську військову школу. В період УНР (1917–1921) стає старшиною петлюрівської армії.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 8

Настрій : голодний    

Празька школа


 До так званої «празької школи» входили Ю.Дараган, Є.Маланюк, О.Ольжич, Л.Мосендз, О.Теліга, Н.Лівицька-Холодна, О.Лятуринська, О.Стефанович та інші. Це поєднання письменників і поетів вважати літературною організацією можна лише умовно, адже воно не мало ні статуту, ні членства, ні структури, як, скажімо, «Гарт» чи ВАПЛІТЕ. Чимало представників організації жило не тільки в Празі, а й у Варшаві, Львові та інших містах Європи.Читать дальше...


Открыть | Комментариев 31

Лиммерики


Є в Ірландії таке місто – Лімерик (Limerick). Саме там, як вважають, вперше з'явилися коротенькі безглузді віршики, які відповідно і називаються – лімерики. Лімерики мають лише п'ять строк. З першої строчки можна дізнатися про героя вірша і про те, звідки він, з другої – про те, який герой з себе, третя та четверта строчки являють собою завязку історії, а остання – розв'язку. А описують ці віршики щось безглузде та веселе, по суті, це – несинітниця. Втім, судіть самі.

* * *

Жила-была дама приятная,

На вид совершенно квадратная.

Кто бы с ней не встречался,

От души восхищался:

«До чего ж эта дама приятная!»

* * *

Жил-был мальчик вблизи Фермопил,

Который так громко вопил,

Что глохли все тётки

И дохли селёдки,

И сыпалась пыль со стропил.

* * *

Один старикашка с косою

Гонялся полдня за осою,

Но в четвёртом часу

Потерял он косу,

И был крепко укушен осою!

* * *

Жил-был человек в Амстердаме,

Не чистивший шляпу годами.

Он в ней невзначай

Заваривал чай

И в ней же гулял в Амстердаме!

* * *

Жил-быд старичок у причала,

Которого жизнь удручала.

Ему дали салату

И сыграли сонату -

И немного ему полегчало.

* * *

Жил один джентельмен в Девоншире,

Он распахивал окна пошире

И кричал: «Господа!

Трумбаду-трумбада!»

Ободряя людей в Девоншире.

* * *

Жил-быд старичок в Браззавиле -

Его постоянно ловили.

Он очень сердился,

Но вссё же ловился,

Если его долго просили.

* * *

 

Один старикашка на рынке

Уснул в разноцветной корзинке.

«Усну здесь навечно!» -

Сказал он беспечно

И снял аккуратно ботинки.

* * *

Один старичок на Багамах

Валялся в лиловых пижамах.

Он ел сладкое манго

Под музыку танго -

Счастливый старик на Багамах!

* * *

Один старичок из Макао

Макал свои туфли в какао,

А белый жилет

Он макал в винегрет -

Весёлый старик из Макао!

* * *

Один старикашка в Киото

Весь год опасался кого-то.

Он спал из опаски

В строительной каске

В течение целого года!

* * *

Один старичок в Ленинграде

Любил танцевать на параде.

Он халат надевал

И фокстрот танцевал

В таком необычном наряде!

* * *

Жил-был старикашка в Монако -

Его невзлюбила собака.

Она очень грубо

Рычала сквозь зубы,

И дело окончилось дракой!

* * *

Жил-был старичок из Алжира -

Любитель сухого инжира.

За этот инжир

Он отдал бы весь мир!

Ну зачем ему мр без инжира?


Открыть | Комментариев 13

Настрій : добрий    

Все слоны - они с Луны!


«Про слонов»

 

Все слоны – они с луны!

Потому они грустны.

И повесили носы

Удивительной длины.

 

Не хотели падать вниз

И носами потому

Сил своих последних из

Все держались за Луну.

 

Так висели в тишине

Всё равно не помогло,

Птому что на Луне

Притяжение мало!

 

И теперь они грустны.

Но при этом и горды -

На Луне теперь видны

Их слоновые следы!

 

Максим Супруюк


Открыть | Комментариев 2

Настрій : очікуючий    

Албанська мова в УкрНеті


Аффтар невідомий, але всі права належать йому =)

Якось син до тата йде,
Почина розмову:
"Тату, шо воно таке –
Уркаїнська мова?"

Тато дунув косячок,
Шоб не пухли вуха,
І сказав йому: "Синок,
Розкажу. Послухай."

Якщо довго реготав,
Щелепа одвисла –
Пишеш: "Афтар, ну ти дав!
Я аж гепнув з крісла!"

А побачиш далі ще
Фішки та приколи –
То тоді пиши "Пече!
Просто зпопідстолу..."

Ти від сміху плакав так,
Шо аж текст не видко?
Це вже: "Вбивпаскудонах!
Ти пекельний дідько!"

Всі приколи "непіццтул",
Сто разів пробиті?
Напиши: "То ти гуцул?
Граєш на трембіті!"

А якщо гидке воно,
Наче ті кислички –
"Криотіф" - пиши - "гімно!
Афтара - допічки!"

Хочеться послати нах,
Чухаються руки?
"Вчи москальську! Незарах!
В Жидачів, тварюки!"

Афтар збоченець і псих?
Є у нас в народі
Слово влучнеє для них:
"Пісюнковий злодій".

А якщо чиїсь слова
Не звучать ефектно,
Напиши: "Твій дім - Масква,
Кобзо ти діхфектно!"

Щоб читати чийсь накат,
Треба водки літр?
Коментуй його: "Під кат!
Забагацько літер!"

Хай народ товстий роман
В каментах малює,
Ми ж напишемо: "Їблан.
Ф сотні й не хвилює..."

А щоб плюнути в мурло,
Злістному одміну,
Пишеш: "Встрель себе, мудло,
З ходу та об стіну!"

Там про тебе хтось створив
Тему злу та люту?
Напиши: "Опісюнів!
Афтар, пий отруту!"

Спілкування шось не йде,
Наче всіх прибито?
То спитай: "А цицьки де?
Тему не розкрито!"

Придовбається якщо
Демагог кульгавий,
Наша відповідь: "І що?
Цьом тебе, плюгавий!"

Щоб запалені мізки
Вмить охолодити –
"Ктулху фхтагн, хлопаки!
Прошу не будити!"

Якщо дурні гнуть "Під кат!"
Щось смішне та нове –
Кинь: "Писако, так тримать!
Не труїть, панове."

Якщо дівка дуже зла,
Їй на всіх начхати:
"Ти, доярко, із села?
А з якої хати?"

А якщо вона коли
Скаже добре слово –
То одразу похвали
"Кицю, гламурово!"

...Всіх приколів ти допер,
Можеш вийти в люди...
Укрнет тебе тепер
Поважати буде!

"Хоч у тебе в голові
Замість мозку - дуля!
Абісцятись, дайте дві!" –
Відповів синуля.


Открыть | Комментариев 1



Теги

Наш кандидат


Опрос

Как вы относитесь к пробуждению Ктулху?


Интересы

Антиинтересы

Банери


Google Analytics

Короткий огляд

MAP

Кількість моїх шанувальників в


About me
Тест на украинскость от "КП" в Украине"
Ваш индекс
украинскости: 75
«Поздравляем, ты – нормальный среднестатистический украинец. Вступать в УПА еще рано, но ты рад, что не москаль - и слава богу! И героям слава!»
 
100.gif 0.gif Пройти тест!

ОБОЗ.ua