 Жах! Я ледве не пропустив сольний альбом Тар'ї Турунен «My Winter Storm» («Моя зимова буря»)! Але, на щастя, я таки дізнався, що його вже треба шукати. І яким же буле моє обурення тим фактом, що ненажерливі пірати вже доклали свою руку до диска і виклали його в інтернеті! =) (Взагалі, характерним є те, що реліз альбома відбувся 19 листопада 2007 року, але вже 13 листопада він просочився в інтернет ще 13 числа того ж місяця, тобто майже за тиждень до офіційного виходу – як кажуть, ворог не спить =Р)
Чесно кажучи, нічого надзвичайного від цього диску я не очікував, беручи до увагу тренд, за яким йшов колишній гурт співачки Nightwish. Якщо перші їх альбоми, як-то «Oceanborn» чи «Wishmaster», були унікальними та неповторними, із різноманітними своєрідними треками (наскільки ж контрастують, наприклад, «She Is My Sin» та «Pharaoh Sails to Orion»!), то надалі справи стали значно погіршуватися, і апогеєм став диск «Century Child», де, на мою думку, творчість групи остаточно виродилася, а послухати, окрім «Ever Dream», мабуть, було вже й нічого. Враховуючи це, очікувати на щось надзвичайне було б не дуже розумно. Читать дальше...
|
|
|
У минулу п'ятницю, оскільки вже холодно і ошиватися містом досить неприємно, вирішив я хоч раз відчути себе богемою та попхався до арт-кафе "Агата" послухати ритм-енд-блюз у виконанні гурту "Дождь".... Забігалівка така-собі, не розвернешся дуже: місця мало, всі шмалять тобі в пику, наче дракони, пройти навіть до стойки бару неможливо, бо стлолики стоять щільно і народ сидить ледве не на голові один у одного - не знаю, як офіціанточки лазять між тими столиками о)0 Звикли, мабуть вже, треновані =) Зато, так би мовити, сцена (насправді - просто простір для виступаючих) - можна рукою торкнутися, і живий звук та атмосфера - дуже нічогенькі... Мені, правда, барабан бухкав прям в праве вухо, але то вже мої проблеми, що я всівся безпосередньо під колонкою =Р Гурт "Дождь"... Співають на англійській та російській - слова посередні, ну то й цей напрям музики не вимагає високоінтелектуальних текстів... Тексти такі, що особливо і не закарбовуються у пам'ять, тому майже і пригадати нічого не можу, окрім "пісні", де виконавець весь час волав на всю міць горлянки: "Spooonfuuuuuuul!!!!!" =PPPP А музика, місцями, справді прикольна... Особливо як чувак на акардеоні затягне - то просто супер! =) Читать дальше...
|
|
|
ЕЛТОН ДЖОН ЖЖОТ. Он заявил, что интернет уничтожает музыку (ага, точно) и мешает людям общаться (ну це вже, як кажуть, зовсім неправда о_0) По словам популярного композитора и исполнителя, интернет не позволяет людям встречаться и заниматься совместным творчеством, что может привести к гибели музыки. В качестве выхода из сложившейся ситуации британец назвал полное уничтожение глобальной сети.
По словам Элтона Джона, интернет погибнет от рук самих музыкантов. "Я надеюсь, что следующей музыкальной тенденцией станет уничтожение интернета. Выходите на улицы, маршируйте и протестуйте вместо того, чтобы сидеть по домам и писать в свои дневники", - заявил певец.
Джон добавил, что закрытие интернета на пять лет стало бы "восхитительным экспериментом" (хто уявляє собі 5 років без інтернету, а???) и певцу было бы интересно, какие шедевры породило бы человечество за этот срок. При этом нелюбовь к интернету не помешала исполнителю в честь своего шестидесятилетия выложить в Сеть более четырехсот песен, записанных за почти сорок лет карьеры Джона.
Стоит отметить, что сам Элтон признавался в своей "технофобии". У шестидесятилетнего лауреата "Грэмми" нет ни цифрового плеера, ни мобильного телефона.
|
|
|
На Бйорк напав білий Мєдвєд. Прєвєд чомусь відсутній. Мабуть, в холодному північному кліматі не живе...
|
|
|
Альбом містить 13 композицій, серед яких вже розкручена у кліпі «Girlfriend» та саундтрек до "Ерагону" «Keep Holding On». Чесно кажучи, я вражений. Вражений цим альбомом. Але, на жаль, не через те, що він дуже кльовий, а якраз навпаки. Він значно гірший попереднього «Under My Skin» (2004), не кажучи вже про феноменальний «Let Go» (2002), який свого часу просто підірвав світовий музичний простір і відкрив широкому загалу ім'я Авріл Лавін. Більшість же пісень альбому «The Best Damn Thing», скоріше, нагадують вінніпухівські «крічалкі і вопілкі», а не попередні оригінальні твори канадської співачки - у альбомі 10 «Ґьолфрендів»-клонів...
І якщо в пресі зараз можна почути думку про те, що начебто «дівчинка-рокер» подорослішала та посерйознішала, то насправді все, виявляється, навпаки. Ні, можливо, «подорослішання» стосується вигляду – одежі та зачіски співачки, а також її сімейного стану, але стосовно музики таке твердження не має жодних підстав.
Пригадується анкдот, коли зустрічаються старі друзі після довгої розлуки і один каже:
- Гей, а ти з роками зовсім не змінився!
І отримує відповідь:
- А ти змінився. Ти – деградував.
Таких глибоких і зрілих у життєвому розумінні речей, як, наприклад «Too Much to Ask» у «Let Go» чи «Slipped Away» в «Under My Skin», цей альбом просто не має. Так, «Keep Holding On» може потягатися, але ж він був написаний для фільму про драконів і безпосередньо до альбому має тільки те відношення, що фізично розміщений з ним на одному диску... А до загальної картини платівки ця композиція просто не вписується. На щастя.
Дві пісні, які, на мою думку, крім «Keep Holding On», є сенс послухати - це «Runaway» та «Alone». Але більше – нічого. Дуже прикро...
|
|
|
|
 |
|
Как вы относитесь к пробуждению Ктулху? | |
|
Avril Lavigne, futurama, Nightwish, web 2.0, авокадо, Давній Єгипет, інтернет, Ірена Карпа, Історія, Карпаты, Книги, Комиксы, Література, мате, подорожувати, путешествия, сара мішель ґеллар, сучасна українська література, українська мова, физика, футбол, хайвей, Ювентус | |
|
Комментариев 48
RSS: музика