Epistula non erubescit!

 


Музика : Наутилус-Помпилиус - Лабрадор-Гибралтар  Настрій : добрий    

Нарис про сир та лексико-семантичні поля


сири- Куме, чи ви знаєте, як москалі називають наше пиво?
- І як же, куме?
- Піііво!
- Повбивав би!

Старий анекдот.

На цей раз тему мовно-орієнтованого запису підказало само життя. На вихідних зайшли з одним приятелем до METRO по харчі. Йдучи повз холодильники з пельменями та іншими равіолями, приятель зненацька почав ржати, наче кінь, тичучи пальцем на цінник: «Бугога, смотри, вареники с сыром, как это? Га-га-га!» «Невігласе,» - була моя відповідь. - «Ти що, не знаєш, що українською «сир», окрім, «сыр», означає також і «творог»?» «Не может быть!» - відповідає приятель. - «Это же разные вещи! Как может быть сыр творогом?» Що робити? Довелось розповідати хлопцю про лексико-семантичні поля та їх неспівпадіння в різних мовах :)

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 47

Музика : The Cranberries - I Just Shot John Lennon  Настрій : нормальний    

7 правил як затоваришувати з англійськими артиклями


мапа артиклівПрофесор, який викладав у нас в університеті математичну статистику, неодноразово повторював, що ця дисципліна має два прокляття – прокляття вимірюваності та прокляття розмірності. Звичайно, до повного професора фізико-математичних наук мені як до Києва рачки, але за анологією я зробив свій висновок стосовно англійської мови, яка також має два прокляття: прокляття часів та прокляття артиклів.

І справді, англійська мова багато в чому зобов'язана популярністю своїй легкості, яка виражається і у відносній нескладності вимови (порівняймо, наприклад, з французькою), і у невеликій кількості граматичних категорій, одни з яких майже повністю відсутні (наприклад, рід іменників та прикметників), а інші – вироджені чи не до краю (наприклад, відмінки іменників – порівняймо з тією ж українською чи російською). Але справжні проблеми у тих, хто вивчає англійську мову, починаються при зустрічі з часами дієслів та артиклями. (Зрозуміло, мова йде в першу чергу про тих людей, в рідній мові яких відсутні і артиклі, і така велика кількість часів – ми, що зросли на російській та українській мовах, саме такими і є.)Читать дальше...


Открыть | Комментариев 30

Настрій : добрий    

22 цікавих факта про мову


  1. Кількість живих мов: близько 7000
  2. Кількість мов на межі зникнення: близько 500
  3. Мова, яка є рідною для найбільшої кількості носіїв: Мандарин - основний діалект китайської мови (від 1 000 000 000  до 1 200 000 000 носіїв)
  4. Мова, яку знають найбільше людей як другу (нерідну) : Англійська (від 250 000 000 до 350 000 000 людей, для яких англійська не є рідною, знають її)
  5. Країна, в якій існує найбільша кількість мов: на території держави Папуа Нова Гвінея існують 820 мов.
  6. Перша мова, яка мала писемність: Шумерстка або Давньоєгипетська (близько 3200 до н.е.)
  7. Найдавніша мова, яку досі використовують в мовленні: Китайська або Грецька (близько 1500 до н.е.)
  8. Мова, що має найширший словниковий запас: Англійська (близько 250 000 відмінних слів; Оксфордський Словник Англійської мови нараховує близько 600 000 слів, а Словник Уебстера - 475 000, але серед них велика доля архаїчних слів та величезний об'єм технічних термінів).
  9. Мова із найменшим словниковим запасом: Такі Такі (креольська мова на базі англійської, яку використовують в Суринамі, має близько 340 слів)
  10. Мова із найдовшою абеткою: Кхмерська (офіційна мова Камбоджі, 74 літери).
  11. Мова із найкоротшою абеткою: Ротокас (одна зі східнопапуаських мов, якою розмовляють біля 4 000 людей, має 12 літер).
  12. Мова, що має найменшу кількість звуків (фонем): Ротокас (11 фонем).
  13. Мова, що має найбільшу кількість звуків (фонем): Кхонґ (мова, якою розмовляють близько 4200 людей, що живуть переважно в Ботсвані, має 112 фонем).
  14. Мова, що має найменшу кількість приголосних звуків: Ротокас (6 приголосних)
  15. Мова, що має найбільшу кількість приголосних звуків: Убихська (81 приголосних; мова належить о абхазо-адигейської родини; нею розмовляли убихи - народ, який ще в першій половині 19 сторіччя жив в районі Сочі, але в 1860-х роках був депортований російською владою до Турції, втратив природній ареал та зник в 90-ті роки 20 сторіччя: серед живих мов найбільшу кількість приголосних звуків має мова Кхонґ - 77).
  16. Мова, що має найменшу кількість голосних звуків: Убихська та діалекти Абхазької (2 голосних).
  17. Мова, що має найбільшу кількість голосних звуків:Кхонґ (31 голосних)
  18. Мова, якою друкують найбільше: English
  19. Мова, яка має найменше неправильних дієслів: Есперанто не має жодного неправильного дієслова
  20. Документі, який перекладено на найбільшу кількість мов: Декларацію Прав Людини, яка прийнята ООН 1948 року, перекладено на 321 мову (діалект).
  21. Найбільш поширені приголосні в світі: /p/, /t/, /k/, /m/, /n/
  22. Найдовше слово в англійській мові: pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis (45 літер, Силіко́з - захворювання людини, викликане тривалим вдиханням пилу, що містить вільний діоксид кремнію).

Открыть | Комментариев 58

Музика : Жарений кабанчик, курка з майонезом...  Настрій : добрий    

Bloody-блуд, floody-флуд та googly-гагл


біфштексМинулого тижня довелося прочитати два поста в блогах Наталки Денисової (nattaha) та Сірий Лев (unidot), які мене дуже зацікавили. Обидві розповіді стосувалися англійської мови і дещо пересікалися між собою. В першому шлося про bloody beafsteak with fucking potatoes, в другому – про те, як підступні українці спотворили близьке кожному інтернет-серферу слово «google», назвавши його «гагл». Більш докладно із суттю кожного з постів можна ознайомитись, натиснувши на відповідне посилання, а тут я хочу лише зазначити те, що ж зацікавило в них мене особисто.

В першому випадку мені стало цікаво, чому, коли і як слово «bloody» в англійській мові стало лайливим, і чи є воно таким досі, і чи насправді в англомовному оточенні, особливо у офіціанта, котрий має принести клієнтові біфштекс із кров'ю, можна отримати описану в історії реакцію.

В другому випадку мені закортіло дізнатися, чому подвійне «о» в деяких англійських словах читається як «у» (наприклад, «cool»), в деяких – як «а» (той самий «bloody»). Можливі і інші, більш хитрі варіанти, але саме нерозрізнення цих двох випадків призвело до дещо комічної ситуації, якій був свідком шановний Сірий Лев.

Деякі ідеї в мене були, залишалося тіки їх перевірити, для чого довелося злазити на один сайт і підняти кілька книжок. Більш-менш задовільні відповіді, здається, я отримав. Почнимо із нецензурщини, щоб більше людей не кинуло читати вже тут, а протягнуло якнадалі :)

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 21

Настрій : очікуючий    

Порівняння правописів 1929 та 1993 років. Частина 4: відмінювання іншомовних слів, правопис прізвищ та географічних назв. Висновки


 

Продовжуємо (і закінчуємо) порівняння правописів 1928 та 1993 років.

Відмінювання деяких запозичених іменників

За «Правописом» 1928 р. запозичені іменники на о рекомендовано відмінювати як відповідні українські середнього (за термінологією «Правопису» 1928 р.   ніякого) роду; це такі слова: авто, бюро, депо, кіно, мотто, піяніно, трюмо, саго, цицеро, а не відмінювати іменників на є, с (наприклад купе, кольє, Гайне), і (поні, равві), у, ю (кенгуру, інтерв'ю, какаду) тощо: брутто, тріо, сальдо, радіо, власні чужі імена: Золя, Інсланнді, Бенуа тощо.

Зараз існують пропозиції відновити саме таке відмінювання вказаних слів, і це викликає подив або навіть різку негативну реакцію в деяких людей. Але подібні реакції ґрунтуються головним чином на звичці та аналогічному правилі з мови північних сусідів, аніж на аргументованих підставах. Це дуже добре можна проілюструвати, наприклад, на слові авто. У російській мові, коли висловлюються про засіб їзди, вживають прийменник на перед іменником у місцевому відмінку: "ехать да машине, на велосипеде". Українська мова для цього вимагає орудного відмінка: "їхати автом, поїздом"... Не можна уявити собі в нашій мові такий вислів, не відмінюючи іменника авто: "завтра я поїду до Києва або поїздом, або авто(?), або навіть і ровером". Замінити це калькою з російської мови (ехать на машине) означало б створити комічні ситуації в нашій мові: "їхати на поїзді, на авто"... Чи не краще таки подорожувати у поїзді чи в авті, ніж на них?..

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 7

Музика : Nelly Furtado - All Good Things (Come to an End)  Настрій : пригнічений    

Порівняння правописів 1929 та 1993 років. Частина 4: відмінювання іншомовних слів, правопис прізвищ та географічних назв. Висновки


Продовжуємо (і закінчуємо) порівняння правописів 1928 та 1993 років.

Відмінювання деяких запозичених іменників

За «Правописом» 1928 р. запозичені іменники на о рекомендовано відмінювати як відповідні українські середнього (за термінологією «Правопису» 1928 р. ніякого) роду; це такі слова: авто, бюро, депо, кіно, мотто, піяніно, трюмо, саго, цицеро, а не відмінювати іменників на є, с (наприклад купе, кольє, Гайне), і (поні, равві), у, ю (кенгуру, інтерв'ю, какаду) тощо: брутто, тріо, сальдо, радіо, власні чужі імена: Золя, Інсланнді, Бенуа тощо.

Зараз існують пропозиції відновити саме таке відмінювання вказаних слів, і це викликає подив або навіть різку негативну реакцію в деяких людей. Але подібні реакції ґрунтуються головним чином на звичці та аналогічному правилі з мови північних сусідів, аніж на аргументованих підставах. Це дуже добре можна проілюструвати, наприклад, на слові авто. У російській мові, коли висловлюються про засіб їзди, вживають прийменник на перед іменником у місцевому відмінку: "ехать да машине, на велосипеде". Українська мова для цього вимагає орудного відмінка: "їхати автом, поїздом"... Не можна уявити собі в нашій мові такий вислів, не відмінюючи іменника авто: "завтра я поїду до Києва або поїздом, або авто(?), або навіть і ровером". Замінити це калькою з російської мови (ехать на машине) означало б створити комічні ситуації в нашій мові: "їхати на поїзді, на авто"... Чи не краще таки подорожувати у поїзді чи в авті, ніж на них?..

Читать дальше...


Открыть

Настрій : добрий    

Порівняння правописів 1929 та 1993 років. Частина 3: Правопис чужомовних слів


Продовжуємо порівнювати правописи 1929 та 1993 років, попередні глави тут.

Правопис чужомовних слів

Найбільше розбіжностей між розгляданими правописами спостерігаємо в правописі чужомовних слів. Так чужомовне l в українській мові згідно з «Правописом» 1928 р. в одних випадках треба було передавати як тверде, тобто ле, ла, лу та л у кінці складу, в інших (особливо перед наступним м'яким складом) як м'яке, тобто ля, льо, лю, ль. Але з уваги на те, що в різні часи й різними шляхами відбувалося запозичення слів із цими звуками, не можна було точно визначити геть усіх випадків і розрядів. Лише в деяких випадках ці звукосполуки пишуться цілком послідовно, зокрема звукосполучення le «Правопис» 1928 р. радив передавати через ле: білет, галера, делегат, електричний, календар, колега, легальний, легенда, лекція, телеграма, телефон, холера, Каледонія, Палермо та ін. У словах, що прийшли до нас із Заходу (незалежно від походження), особливо в словах грецького походження, рекомендовано писати переважно ла, лу (здебільшого перед твердими приголосними) та л у кінці складу: Атлантида, атлас, пластика, схоластика, декларація, капела, класифікація, лабораторія, лабіринт, лаконізм, ландшафт, латинський, макулатура, новела, фабула, філантропія, формула, халат, шарлатан. Платан, Мон-Блан та ін. Приклади на ло: аналогія, глобус, диплом, зоологія, каталог, кілограм, колона, колонія, колоквіум, колорит, колосальний, ловелас, логіка, лозунг, локомотив, ломбард, термінологія, філософія, філологія, хлор, циклон, шаблон, Коломбо, Лондон, Лонгфелло та ін. Приклади на лу: луза, лунатизм, лупа, плутократія, Дувр та деякі інші. Приклади на л перед приголосними та в кінці слів: Алтай, Балкани, Далмація, Балтика, Талмуд тощо; бокал, васал, генерал, журнал, ідеал, капітал, квартал, консул, меморіал, мінерал, оригінал, портал, протокол, скандал, титул та інші.

Читать дальше...

 


Открыть

Музика : Fleur - Мост Над Туманным Заливом  Настрій : неякий    

Порівняння правописів 1929 та 1993 років. Частина 2: Вживання закінчень іменників


Продовжуємо порівнювати правописи 1929 та 1993 років, початок тут.

Вживання закінчень іменників

У другому розділі «Правопису» 1928 р. викладені правила щодо вживання закінчень іменників, які тут названо «речівниками». Вони в цілому збігаються із сучасними правилами, за винятком родового відмінка іменників третьої відміни на -ть. Цей «Правопис» обґрунтовано радив уживати в родовому відмінку традиційне закінчення и, а не і, як це зроблено в «Правописі» 1945 р. та в його наступних виданнях. Отже, треба було писати: вісти, радости, повісти, а також відповідних іменників крови, любови, осени, соли, Руси. Це правило спочатку було поширене на всі іменники жіночого роду на приголосний, тобто рекомендувалося писати подорожи, ночи, розкоши, твори, молоди, паморози, тіни, Роси, артіли, матери й т. ін., однак згодом мовна практика й «Правопис» закріпили в ужитку закінчення и тільки стосовно іменників жіночого роду III відміни на -ть і наведених вище п'яти іменників.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 20

Настрій : очікуючий    

Порівняння правописів 1929 та 1993 років. Частина 1.


Літери Ґ та Г

В основу «Правопису» 1928 р., котрий ще називають «Скрипниківським» за прізвищем тогочасного народного комісара освіти Миколи Скрипника, який тоді його затвердив у Харкові, лягли «Найголовніші правила українського правопису», прийняті Всеукраїнською академією наук 1919 р. Цей Правопис увібрав усе те, що закріпила наша мовна традиція як у писемних джерелах, так і в усному мовленні, відбитому в народній творчості. Зафіксовані в ньому положення, норми значною мірою були використані в пізніших його переробленнях аж до сучасних видань. Але не всі, а тільки ті, що були вигідні русофілам, а специфічні українські мовні риси вихолощені. Так, у 30-х ро-ках було вилучено літеру Ґ, якою позначувано фонему [ґ], що на українському ґрунті відбита писемними пам'ятками вже з XII ст. Звичайно, у фонетичній системі нашої мови було і є дві фонеми: [ґ] і [г], чого не було й нема в російській мові. Крім того, нашій мові властиві африкати дз і дж: дзвін, джміль.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 5

Настрій : добрий    

Український правопис. Історична довідка.


Періодизація розвитку українського правопису

Правопис (орфографія) є системою загальноприйнятих правил, що ви-значають способи відтворення мови на письмі. Без загальнонаціонального правопису не може обійтися жодна літературна мова, оскільки єдиний право-пис сприяє усталенню мовних норм, а отже, й піднесенню мовної та взагалі національної культури.

У більш як тисячолітній історії українського правопису виділяють чотири періоди.

Перший період (XI XVI ст.) пов'язаний з пристосованою до особливостей староукраїнської мови орографічною традицією відомих просвітників та проповідників християнства Кирила й Мефодія.

Другий період (XVI XVII ст.) відбиває вплив на староукраїнське (здебільшого церковне) письмо південнослов'янської орфографії.

Третій період (XVII початок XIX ст.) започатковано виданою 1619 р. «Граматикою» українського мовознавця, письменника, церковного діяча й просвітника Мелетія Смотрицького. Орфографічні норми Смотрицького здобули зага-льноукраїнське визнання.

Четвертий період починається з першої чверті XIX ст., коли відбувало-ся формування нової української літературної мови на народній основі. Власно кажучи, саме цей період нам найбільше і цікавий, тому що саме в той час по-чинається та розвивається формування сучасного українського правопису.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 14

Музика : Муммий Тролль "Девушки-эмансипэ"  Настрій : розлючений    

Фемінізм проти англійської мови (нарис із ґендерної лінгвістики)


Власно кажучи, в існуванні ґендерної лінгвістики я не дуже впевнений, але якщо її і не існувало б, то її запросто можна було б розглядати як підрозділ соціолінгвістики, що зосереджує свою увагу на ґендерних особливостях мови і мовлення, зокрема на відмінностях у вживанні та розумінні мови чоловіками та жінками.

Зовсім не дивно, що особливу увагу подібним речам надавав свого часу феміністичний рух (і, мабуть, надає і зараз – оскільки я майже із ним не стикаюсь, то не можу стверджувати зворотнього). Рух феміністок, як відомо, зародився і мав найбільшу активність в англомовному світі, і шаловливі рученята «войовничих жінок» не оминули навіть засіб спілкування.

Спочатку може здатися загадковим, що можно було знайти образливого для жінки в самій структурі англійської мови, яка, за великим рахунком, не має навіть граматичної категорії роду. Якщо, наприклад, в іспанській мові іменники словосполучення «la casa en la playa» («будинок на пляжі») є жіночої роду, то їх відповідники в українській мові – чоловічого. Можливо, це і ображає якихось особливо чутливих іспанських чоловіків або українських жінок, я не знаю; але як англомовні жінки, так і англомовні чоловіки з цього приводу, здається, зовсім не мали б перейматися, адже англійське «the house in the beach» має іменники середнього роду, тобто такі, що не мають ознак статі (загалом, як відомо, майже всі іменники англійської мови не мають граматичної категорії роду). Але навіть така демократичність англійської мови з точки зору ґендерної політики не врятувала її від шквалу критики зі сторони феміністок. То що ж їм не сподобалось?..

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 46

Настрій : голодний    

Мови розвиваються нерівномірно


Результаты исследования показали, что мировые языки развиваются неравномерно, скачками, сообщает Компьюлента со ссылкой на New Scientist. Марк Пагель из Университета Ридинга (Великобритания) и его коллеги применили статистические приёмы, обычно используемые в биологии, при анализе трёх основных языковых групп мира: индоевропейской, австронезийской и банту. Сравнив часто используемые слова в каждой из них, учёным удалось выявить, какие языки произошли от других языков в своей же языковой группе. Это позволило исследователям построить "семейное древо", на котором ясно виден язык-"прародитель" и сотни "дочерних" языков.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 28

Висновки із історії розвитку української лексикографії та сучасні проблеми галузі


 

Як бачимо із наведеного матеріалу, українська лексикографія має давню та багату історію і налічує велику кількість серйозних праць, серед яких хотілося б виділити наступні:Читать дальше...


Открыть | Комментариев 7

Настрій : добрий    

Лексикографія незалежної України та діаспори


 

Лексикографія незалежної України

Розвиток лексикографії з початку 90-х років минулого сторіччя характеризується активізацією словникової роботи у зв’язку зі становленням України як самостійної держави. Також треба відзначити помітну відсутність єдиних методологічних засад і навіть орфографічних принципів (можна провести певні аналогії між цим етапом і 1917 – 1933). З одного боку, безпосередньо продовжується лексикографічна практика попередніх років, у руслі якої перевидано кілька термінологічних словників кінця 50-х – початку 60-х pоків XX століття і видано кілька нових без належної ревізії лексичних норм української мови минулих років. З другого боку, наявна тенденція до повернення традицій українського словникарства кінця XIX – першої третини XX століття (з униканням іншомовних слів, посиленою увагою до народної лексики, «куванням» слів) та правопису 1928 року.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 4

Настрій : добрий    

Українська лексикографія часів УНР та УРСР


 

Розквіт укарїнської лексикографії у 1917 – 1933 роках

Розвиток лексикографії у тій частині України, що входила до складу СРСР, можна поділити на кілька етапів. Перший етап 1917 – початок 30-х років характеризується, по-перше, активним розвитком за кількістю та різноманітністю словників (за П. Горецьким, їх видано 131; особливо багато – 1918 та в часи українізації), зумовленим становленням української державності і, відповідно, виходом української мови на державний рівень.

Проте словники, що з’являються в цей час, неоднакові за науковим рівнем. Переважна більшість їх, як і раніше, – перекладні російсько-українські і рідше українсько-російські, здебільшого спрямовані на задоволення практичних потреб соціального і виробничого життя (у сферах діловодства, права, виробництва і науки тощо). Особливо багато з’явилося термінологічних словників.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 15

Настрій : насичений    

Українська лексикографія кінця XVIII – початку XX століття


 

Диференційовані словники-додатки
 

З появою нової української літератури та літературної мови на народній основі починається новий період в українськії лексикографії. Її основою в XІX столітті стала українська жива розмовна та літературна мова. Збільшується кількість видаваних словників. До «Енеїди» Івана Котляревського 1798 Й.Каменецький додав укладене ним «Собраніе Малороссійскихъ словъ, содержащихся въ ЭнеидЂ, и сверхъ того еще весьма многихъ иныхъ, издревле вошедшихъ въ Малороссійское нарЂчіе съ другихъ языковъ, или и коренныхъ Россійскихъ, но не употребительныхъ», що мало 972 слова. Тут подано чимало й таких специфічно українських слів, яких немає в «Енеїді». Наприклад, тільки серед 77 слів на літеру «Б» їх 23: Байбакь - «сурокъ», Баглаи - «лЂнь», Байбаракъ - «крытый тулупъ», Барканъ - «заборъ», Биндюга - «роспуски» тощо. Тому можна гадати, що укладач мав дещо ширшу мету, ніж допомогти читачам «Енеїди» зрозуміти мову твору. У третьому виданні «Енеїди» 1809 І.Котляревський до цього словника додав ще 153 слова і змінив його назву на «Словарь Малороссійскихъ слов, содержащихся в „Энеиде..."».

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 7

Настрій : насичений    

Староукраїнська лексикографія


Читать дальше...

До часів Київської Русі належать невеликі рукописні словники («О именЂхъ и глемыхъ жидовьскымь азыкъмь», «РЂчь жидовьскаго азыка, преложена на роускоую» та інші), у яких тлумачаться переважно біблійські особові імена й топоніми, окремі старослов’янські слова («Тълкъ о неразоумны(х) словесе(х) псалтырных»), розкривається символ, або алегоричний зміст деяких слів у Псалтирі («Тълкованиіє неоудобь познаваємомь въ писаныхъ рЂчемь»), де перекладено малозрозумілі старослов’янам лексеми. На Русі перекладали також греко-візантійські тлумачення власних назв. Активно розвивається в Україні глосографія впродовж XIV – XVII століть. Перший церковнослов’янський український словник невідомого автора «Лексисъ съ толкованіємъ словенскихъ словъ просто» (не раніше 50-х pp. XVI ст., залишився в рукописі) складено із загально церковнослов’янських слів, небагатьох антропонімів і топонімів, налічує 896 вокабул (при 127 словах немає перекладів). У словнику зібрано глоси з різних джерел, використано й попередні лексикографічні праці. Вокабули розміщено за алфавітом, імена введено у формі називного відмінка однини, дієслова – в першій особі однини теперишнього часу. Багато слів подано не в вихідних формах. Матеріали «Лексиса...» згодом використали Лаврентій Зизаній та Памво Беринда.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 9

Настрій : добрий    

Матюки перетворюють тебе на москаля


Бачив я такі картинки, подорожуючи по Західній Україні =) Звичайно, заклики "Москалі матом не ругаються - вони ним разгаварівают" та "матюки перетворюють тебе на москаля" мають негативне забарвлення, але тут є два справді цікавих момента, які ніяк не пов'язані з наміром принизити північних сусідів.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 4

Настрій : нормальний    

Визначено найвидатніші цитати 2007 року


Хватит меня жарить, чувак!Фраза «Хватит жарить меня, чувак!» ("Don't tase me, bro") была названа самой запоминающейся цитатой 2007 года. Именно ее выкрикивал американский студент, когда полицейские пытались заставить его замолчать во время выступления сенатора Джона Керри, передает Reuters.

Фред Шапиро, редактор Книги цитат Йельского университета, утверждает, что эта фраза стала более известной, чем сексистские высказывания радиоведущего Дона Имуса и утверждение президента Ирана о том, что в его стране нет гомосексуалистов. Шапиро считает, что фраза, брошенная студентом университета Флориды Эндрю Майером 17 сентября, когда тот кричал от боли, пытаясь отбиться от полицейских с электрошокерами, символизирует триумф поп-культуры.

"Эта фраза не стала бы цитатой, если бы не содержала слова "чувак"," - говорит учёный.

В течение двух дней она стала лидером поиска в системе Google, а видео, демонстрирующее вышеописанную ситуацию, стало одним из наиболее популярных в Интернете. Фраза «Хватит жарить меня, чувак!» также была растиражирована в качестве звонков для мобильных телефонов и на футболках.

Второй цитатой из списка Шапиро стал сложный ответ на один из вопросов конкурса «Мисс Юность» участницы от штата Южная Каролина Лорен Аптон: «Лично я считаю, что американцы в США на это не способны, потому что у некоторых людей там в нашей нации просто нет карт, и я думаю, что наше образование, типа как и, не знаю, образование в Южной Африке, и Ираке, и вообще, не знаю, везде, и я думаю, наше образование здесь в США надо, в общем, чтобы оно помогало Америке и помогало Южной Африке, и Ираку, и азиатским странам, чтобы мы могли построить наше будущее для нас».

На третьем месте в списке Шапиро оказался президент Ирана Махмуд Ахмадинежад, который в октябре этого года заявил в Университете Колумбия в Нью-Йорке, что «в Иране, в отличие от США, гомосексуалистов нет».


Открыть | Комментариев 7

Настрій : сонливий    

Чи ти хайвеїв сьогодні?... Слова року за версією Меріам-Вебстер.


w00t!На сайті відомого словника Меріам Вебстер (Merriam-Webster) визначено десятку "слів року". Слово року Меріам Вебстер визначає в залежності від того, наскільки часто воно запрашується в онлайн-версії словника, а також із списку слів, які найчастіше пропонують для відкритого словника самі користувачі. Так, словом 2004 року став "блог".

Отже, які слова треба занти, щоб не відстати від прогресу та бути крутим інтернет-чуваком цього року?

Читать дальше...



Открыть | Комментариев 4

Настрій : очікуючий    

«English As A Second Fucking Language» – вивчаємо англійську ненормативну лексику


English As A Second Fucking Language Face Cover

Багато хто з північних сусідів та й наших співгромадян пишаються тим, що «вєлікій і магучій» – найбільш виразний «язик» в плані ненормативної лексики. Чи є тут чим пишатися, сказати не можу, але навіть у такій суперечливій царині, як матюки, сумнівну першість тримає зовсім не російська, а мова іспанська – це знають далеко не всі. Починаючи від невинного «mado perro» («скажена собака»), через «puta madre» («твою мать») і далі, і далі, іспанська демонструє справжню «скарбницю» ненормативної лексики, накоплену сторіччями, від реконкісти до режиму Франко. (до речі, кому цікава саме іспанська лайка – нема проблем, користуйтеся іспаномовним «матгенератором», який доступний за посиланням http://insultos.miyo.es/ =) )

Щоправда, російська мова також багата на подібні вирази – заперечувати це немає сенсу, особливо у порівнянні з українською, яка хоч і має чимало лайливих виразів, але всі вони нормативні і виглядають дитячими порівняно з росйськими (наприклад, «сто чортів тобі в печінку», «аби тебе підняло та й гепнуло», «щоб тебе трясця замордувала» – доволі невинні словосполучення, хоч і досить виразні =))) ). В цьому розрізі англійська займає десь середнє місце – хоч мова Щекспіра значно уступає двом лідерам в плані матюків, але і в ній можна знайти дещо цікаве =) , набагато більше ненормативної лексики, ніж класичне «фак ю фака маза фака» =)

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 5

Настрій : добрий    

Чи є в нас мова своя чудова?.. Гіпотеза Сепіра-Уорфа, двомовність та національна психологія.


Колись, шукаючи матеріали з мовознавства, натрапив в інтернеті на цікавий реферат-роздум, який стосувався проблеми зв'язку мови з національною психологією. Зрозуміло, така тема не могла не торкнутися моєї улюбленої гіпотези Сепіра-Уорфа =) Нажаль, не могу віддати належне авторові твору, але відверто кажу, що всі права належать йому, а не мені =Р Я трошечки відредагував, але все одно текст чималенький, тому прочитає його лише той, кому цікаві подібні теми... Отже...

Зміни в українській психології значною мірою залежать від насильницького насадження чужої мови. Хоча багато дослідників, переважно іноземних, далеко не завжди можуть збагнути всю глибину цієї трагедії для української нації.

Найгрунтовніше проблему залежності культури народу від його мови розробили американські вчені: Бенджамін Лі Уорф (1897-1941) — інженер, мовознавець і антрополог та Едуард Сепір (1884-1939) — спеціаліст з етнолінгвістики. Їхні концепції отримали назву “гіпотеза Сепіра-Уорфа”. Вони доводять, що мови відрізняються не тільки тим, як вони будують речення, але й тим, як вони поділяють світ на елементи, які є матеріалом для побудови речення. На ряді конкретних прикладів Уорф робить висновок про взаємозв’язок мови — з одного боку, і психічної, розумової та практичної діяльності людей — з другого. Причому цю залежність він розуміє як залежність мислення, світогляду і поведінки людей від прийнятих форм слововживання, від природи і характеру мови, якою вони висловлюють свої думки і почуття.

Логіка не відображає дійсності, але вона видозмінюється з переходом від однієї мови до іншої.
Про те, що мови — це глибоко відмінні системи прийомів мислення, писав відомий мовознавець Олександр Потебня. Він відверто засуджував двомовне виховання дітей у ранньому віці: “Знання двох мов у дуже ранньому віці, не є володінням двома системами зображення і повідомлення одного й того ж кола думок, але роздвоює це коло і наперед утруднює досягнення цілісності світоспоглядання, заважає науковій абстракції” У національній пам’яті криються глибинні риси мовного вираження всіх аспектів світосприйняття, руху національної думки.

В етнопсихології досліджується таке явище як вплив іншоетнічного мовного середовища на структуру етнічної свідомості. Встановлено, що проживання в чужомовному середовищі сприяє білінгвізму (вживанню двох мов) у першому поколінні. А вже в другому і особливо в третьому поколіннях відбувається повна мовна асиміляція. Чи не тому серед українців такий високий відсоток тих, хто назвав рідною мовою російську?

Таке “розмивання” етнокультурних особливостей характерне здебільшого для жителів великих міст. Але в цій ситуації найстрашніше те, що ці люди живуть не в чужому етнічному середовищі, а в чужомовному колі свого ж етносу. Більшість людей абсолютно не усвідомлюють цього або байдуже сприймають цей факт як щось цілком нормальне. Тим часом втрачається етнічна специфіка характеру українців, що в свою чергу призводить до збільшення певних потаємних, прихованих рис і властивостей національної психіки.

Внутрішній колоніалізм російської мови — не таке вже нове явище для українців (пор. засилля церковнослов’янщини як загальноприйнятої писемної мови). Але він призводить до хибного розуміння масою справжньої культури особистості. Довгий час російська вважалася мовою високоосвіченої і культурної частини суспільства (як французька для росіян ХVІІІ ст.). Селянин, потрапивши до великого міста, за будь-яку ціну намагався засвоїти мову “панівної” нації. Звідси — всі хвороби національної психіки: і відсутність національної самосвідомості, і комплекс меншовартості, і невпевненість у власних силах, і пораженство, і абсолютна нехіть до державотворення. Оскільки в мові відображається національна психологія мислення, то в таємниці національної душі ми можемо проникнути тільки через її мову.

Висловлюючи певну думку, людина користується словами несвідомо, концентруючи увагу тільки на змісті самої думки. Тобто “автоматичність” користування мовою має бути звичкою, як, скажімо, ходьба, жестикуляція, міміка тощо. На думку Дмитра Овсянико-Куликівського, все, що функціонує в несвідомій сфері, економить нашу енергію. Отже, мова і національність, які діють несвідомо, автоматично, виступають як особлива форма збереження і накопичення психічної енергії нації. Думка людини, висловлена рідною мовою, виявляється логічнішою, глибшою, ніж її висловлювання з допомогою словника і форм чужої мови.

Говорячи про мову і національну психологію, слід відзначити і той відрадний факт, що не завжди серед українців чужа мова (переважно російська) вбивала почуття національної самосвідомості. Відомо безліч прикладів, коли українці віддавали життя в боях за свободу України, говорячи російською мовою. Отже, русифікація, спрямована на притлумлення національної самосвідомості, далеко не завжди досягала своєї мети. Тут діє якийсь підсвідомий феномен української вдачі, якесь глибинне відчуття своєї національної вартості. У чому ж причина цього українського самовідродження? Ось як відповідає на це питання В. Перхач: “Цей феномен у глибинності, прадавності коріння народу, його самобутності, особливій генетичній стійкості. Такі якості можуть сформуватися тільки протягом тисячоліть, у народу з праісторією. Адже витоки цього народу десь у Дотрипіллі. Там джерела його душі, його мови, культури”.


Открыть | Комментариев 12

Настрій : ситий    

"Я боялся, что мне показалось, но нет! В твоих глазах горит апельсиновый свет!" (с)


Надибав в інтернеті підбірку відтінків жовтого кольору, які мають місце в українській мові. Цікаво було б дізнатися, які відтінки цього ж кольору є в інших мовах (англійські відповідники наведено у дужках), і, відповідно, як з цього боку різняться мови і психологія людей, що ними користуються... Ну, це я знову сповзаю на гіпотезу Сепіра-Уорфа... Про неї ми ще колись поговоримо, а поки що - відтінки жовтого в українській, вуаля =)))

Відтінки оранжевого та жовтого:

Оранжевий, жовтогарячий, жовтожар (orange #FFA500) — жовтий із червонуватим відтінком;
Помаранчевий, померанцевий, апельсиновий (dark orange #FF8C00)— кольору шкірки апельсину, помаранча
Жовтий (yellow #FFFF00) — основний колір, кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо;
Золотий, золотистий, золотавий, золотастий (gold #FFD700) — кольору золота, блискучо-жовтий;
Лимонний, лимоновий (lemon) — кольору лимону;
Цитриновий, цитринний, цитроновий (citron) — кольору шкірки цитрону;
Абрикосовий (apricot) — кольору абрикоса;
Бурштиновий, янтарний, янтаревий (amber) — кольору бурштину, золотисто-жовтий;
Солом’яний — кольору соломи, світло-жовтий;
Кукурудзяний — кольору стиглої кукурудзи, золотисто-жовтий;
Канарковий (canary-yellow) — яскраво-жовтий;
Морквяний (carrot orange) — кольору моркви;
Восковий, вощиний (waxen) — блідо-жовтий;
Половий (dun, light bay) — кольору стиглого жита, пшениці, блідо-жовтий;
Палевий, сомон (salmon) — блідо-жовтий з рожевим відтінком;
Гірчичний (mustard) — кольору гірчиці, темно-жовтий;
Шафранний, шафрановий — кольору шафрану, оранжево-жовтий;
Пісочний (sandy) — кольору піску, сіро-жовтий;
Гливий — про масть — жовтий з сірим відтінком.

Ех, сюди б ще відповідники цим кольорам в РЖБ палітрі =))) Ось тут є хороша таблиця констант кольорів в HTML, але навіть там мені вдалося знайти лише чотири з вищеназваних...

На малюнку знизу - фрагмент з книжки для ромальовування нового покоління =Р


Открыть | Комментариев 16

Настрій : зголоднілий    

Розповсюдженість української мови на території України


Випадково натрапив у Вікіпедії на цікавий малюнок, який відображає "використання української мови згідно з переписом населення 2001 року" по регіонах. Не зовсім зрозуміло, що мається на увазі під "використанням", але я припускаю, що це є відображення статистики, скільки людей вважають українську мову рідною, адже саме таке питання, наскільки я памятаю, було в переписі населення.

Отже, що ми маємо, якщо глянути більш глибоко, аніж ділення України "на 3 сорти", запропоноване нам командою Януковича в телевіхзійній рекламі під час президентських виборів 2004 року?

1. З Севастополем та Кримом все зрозуміло - в силу історичних причин носіїв Української мови там обмаль, менше ніж будь-де по Україні.

2. Запорізька область - фіфті-фіфті, дуже цікаво =)))

3. Харківська область - нанабагато, але україномовне населення переважає, я радий до безтями =)))

4. Доволі високий процент україномовних в Донецькій (чверть) та Луганській (третина) областях. Де їх в Донецьку стільки взялося - не маю жодної думки, а от щодо Луганська - не здивований, адже майже половина області - то Слобожанщина, етнічно українські землі, на відміну від тих же Донбасу чи Криму...

Вочевидь, треба розуміти, що українська мова на Волині чи Галичині відрізняється від української на Полтавщині, а на Слобожанщині, мабуть, не менше половини носїїв розмовляють суржиком, але все одно статистика приємна, хоч, звичайно, потрібно ще її покращувати =)))

Доречі, хотілося б спитати в пана Табачника, де він тут бачить, що українська мова не потрібна і "цікава лише вузькому прошарку ураїнської інтелігенції"??? о)0 Дивлячись на цю мапу (лише в чотирьох регіонах та Севастополі україномовні в меншості!!!) легко дійти висновку, що друга державна мова потрібна хіба шо політикам, як хочуть підняти свій рейтинг за рахунок підтримки відживших маргіналалів, які або вперто не хочуть, або просто розумово не здатні сприймати українську мову. Але чи на них треба орієнтуватися у розвитку країни?..


Открыть | Комментариев 39

Настрій : добрий    

Науковий факт: всі чоловікі - блакитні, а жінки - рожеві.


Можливо, трошки вже баянчик, але...

Группа учёных под руководством Ани Харлберт из Университета Ньюкастла (Великобритания) провела исследование, результаты которого предоставляют свидетельства того, что женщины действительно отдают предпочтение розовому цвету, а мужчины - голубому. Более того, это может иметь биологические основы.

Авторы нового исследования считают свои открытия подтверждающими теорию о эволюции цветного зрения у человека отчасти для получения женщинами преимуществ по определению спелых фруктов по их яркой окраске. Ранее уже было установлено, что представители обоих полов находят голубой наиболее приятным из всех цветов радуги. Однако информации о различиях в предпочтение оттенков мужчинами и женщинами было недостаточно.

Халберт со своими коллегами провели исследование цветовых предпочтений у 171 представителя Великобритании и 37 недавно иммигрировавших представителей Китая. В обеих группах было одинаковое количество мужчин и женщин. Таким образом учёные получили возможность провести исследования с учётом возможных культурных и биологических воздействий. Каждому из участников эксперимента демонстрировали 750 различных пар цветов радуги. В каждом случае они должны были выбрать один, наиболее предпочтительный для них.

Как и ожидалось участники обоих полов выбрали цвета с оттенками голубого, как наиболее привлекательные. Однако оказалось, что женщины предпочитали голубой с розовыми полутонами, как например лиловый, а мужчины чаще выбирали более чистые тона голубого. При этом китаянки, которые не испытывали воздействия коммерческих игрушек, пропагандирующих розовый как цвет для девочек, показали большее предпочтение к розовому цвету, чем их британские "оппоненты". Основываясь на этом, Халберт считает предпочтение женщинами розового цвета врождённым, хотя и не исключает, что в Китае существуют свои культурные традиции, прививающие девочкам любовь к розовому цвету, сообщает New Scientist.

Від себе добавлю, що в експерименті можна зазначити деякі вади... Наприклад, щодо "мінімізації впливу національно-культурних рис за допомогою відбору китайців", можна заперечити за допомогою гіпотези Сепіра - Уорфа.

Американські вчені Бенджамін Лі Уорф (1897—1941) та Едуард Сепір (1884—1939) висунули гіпотезу, що мови відрізняються не тільки тим, як вони будують речення, але й тим, як вони поділяють світ на елементи, які є матеріалом для побудови речення. На ряді конкретних прикладів Уорф робить висновок про взаємозв’язок мови — з одного боку, і психічної, розумової та практичної діяльності людей — з другого. Причому цю залежність він розуміє як залежність мислення, світогляду і поведінки людей від прийнятих форм слововживання, від природи і характеру мови, якою вони висловлюють свої думки і почуття.

Яким боком це все стосується китайців, які роздивлялися кольори? А тим, що ані блакитний, ані розовий кольори не є чимось абсолютним, і тим більше не можна казати, що якийсь з них більше притаманний чоловікам або жінкам. Адже, наприклад, у ескімосів декілька десятків слів для опису віддтінків синього, у англійців - одне (blue), а жителі спекотних країн взагалі не розрізняють навіть синього та зеленого (наприклад, турки - недаремно ж і нам іноді важко сказати, якого кольору море на сонці)... Тобто, як можна говорити, що чоловікам притаманно любити голубий, а жінкам - розовий, якщо у деяких народів таких понять не існує взагалі?..

Ну, в науку ми віремо, і чекатимемо результатів наступних досліджень =Р


Открыть | Комментариев 1
Назад | Вперед



Теги

Наш кандидат


Опрос

Как вы относитесь к пробуждению Ктулху?


Интересы

Антиинтересы

Банери


Google Analytics

Короткий огляд

MAP

Кількість моїх шанувальників в


About me
Тест на украинскость от "КП" в Украине"
Ваш индекс
украинскости: 75
«Поздравляем, ты – нормальный среднестатистический украинец. Вступать в УПА еще рано, но ты рад, что не москаль - и слава богу! И героям слава!»
 
100.gif 0.gif Пройти тест!

ОБОЗ.ua