Оскар Вайлд - один з трьох моїх найулюбленіших письменників, разом із Ґабріелем Ґарсія Маркесом та Сомерсетом Моемом. Про творчість та трагічне життя цього талановитого письменника, поета, літературознавця (список можна продовжувати ще довго) говорити-непереговорити... Найбільше відомий він, мабуть, через свої надзвичайні парадокси на кшалт "дайте мені зайве, і я зможу прожити без необхідного", не менше - через свою повість "Портрет Доріана Грея". Хтось, можливо, ще пригадає його "Кентерберійського привида" або "Літературні казки"... Саме з останніх, із "Відданого друга" та "Щасливого принца" в оригіналі почалось моє знайомство із творчістю Вайлда в школі. Потім були вже і "Портрет Доріана Грея", і пєси - вже російською... Ще трохи потому я знайшов всі інші казки англійською і одразу їх проковтнув... Але якось довго я не звертав уваги на те, що Вайлд був ще і чудовим поетом, і писав дивні вірші... Читать дальше...

Минулого тижня довелося прочитати два поста в блогах Наталки Денисової (nattaha) та Сірий Лев (unidot), які мене дуже зацікавили. Обидві розповіді стосувалися англійської мови і дещо пересікалися між собою. В першому шлося про bloody beafsteak with fucking potatoes, в другому – про те, як підступні українці спотворили близьке кожному інтернет-серферу слово «google», назвавши його «гагл». Більш докладно із суттю кожного з постів можна ознайомитись, натиснувши на відповідне посилання, а тут я хочу лише зазначити те, що ж зацікавило в них мене особисто.

В першому випадку мені стало цікаво, чому, коли і як слово «bloody» в англійській мові стало лайливим, і чи є воно таким досі, і чи насправді в англомовному оточенні, особливо у офіціанта, котрий має принести клієнтові біфштекс із кров'ю, можна отримати описану в історії реакцію.

В другому випадку мені закортіло дізнатися, чому подвійне «о» в деяких англійських словах читається як «у» (наприклад, «cool»), в деяких – як «а» (той самий «bloody»). Можливі і інші, більш хитрі варіанти, але саме нерозрізнення цих двох випадків призвело до дещо комічної ситуації, якій був свідком шановний Сірий Лев.

Деякі ідеї в мене були, залишалося тіки їх перевірити, для чого довелося злазити на один сайт і підняти кілька книжок. Більш-менш задовільні відповіді, здається, я отримав. Почнимо із нецензурщини, щоб більше людей не кинуло читати вже тут, а протягнуло якнадалі :)

Читать дальше...

Власно кажучи, в існуванні ґендерної лінгвістики я не дуже впевнений, але якщо її і не існувало б, то її запросто можна було б розглядати як підрозділ соціолінгвістики, що зосереджує свою увагу на ґендерних особливостях мови і мовлення, зокрема на відмінностях у вживанні та розумінні мови чоловіками та жінками.

Зовсім не дивно, що особливу увагу подібним речам надавав свого часу феміністичний рух (і, мабуть, надає і зараз – оскільки я майже із ним не стикаюсь, то не можу стверджувати зворотнього). Рух феміністок, як відомо, зародився і мав найбільшу активність в англомовному світі, і шаловливі рученята «войовничих жінок» не оминули навіть засіб спілкування.

Спочатку може здатися загадковим, що можно було знайти образливого для жінки в самій структурі англійської мови, яка, за великим рахунком, не має навіть граматичної категорії роду. Якщо, наприклад, в іспанській мові іменники словосполучення «la casa en la playa» («будинок на пляжі») є жіночої роду, то їх відповідники в українській мові – чоловічого. Можливо, це і ображає якихось особливо чутливих іспанських чоловіків або українських жінок, я не знаю; але як англомовні жінки, так і англомовні чоловіки з цього приводу, здається, зовсім не мали б перейматися, адже англійське «the house in the beach» має іменники середнього роду, тобто такі, що не мають ознак статі (загалом, як відомо, майже всі іменники англійської мови не мають граматичної категорії роду). Але навіть така демократичність англійської мови з точки зору ґендерної політики не врятувала її від шквалу критики зі сторони феміністок. То що ж їм не сподобалось?..

Читать дальше...

Фраза «Хватит жарить меня, чувак!» ("Don't tase me, bro") была названа самой запоминающейся цитатой 2007 года. Именно ее выкрикивал американский студент, когда полицейские пытались заставить его замолчать во время выступления сенатора Джона Керри, передает Reuters.

Фред Шапиро, редактор Книги цитат Йельского университета, утверждает, что эта фраза стала более известной, чем сексистские высказывания радиоведущего Дона Имуса и утверждение президента Ирана о том, что в его стране нет гомосексуалистов. Шапиро считает, что фраза, брошенная студентом университета Флориды Эндрю Майером 17 сентября, когда тот кричал от боли, пытаясь отбиться от полицейских с электрошокерами, символизирует триумф поп-культуры.

"Эта фраза не стала бы цитатой, если бы не содержала слова "чувак"," - говорит учёный.

В течение двух дней она стала лидером поиска в системе Google, а видео, демонстрирующее вышеописанную ситуацию, стало одним из наиболее популярных в Интернете. Фраза «Хватит жарить меня, чувак!» также была растиражирована в качестве звонков для мобильных телефонов и на футболках.

Второй цитатой из списка Шапиро стал сложный ответ на один из вопросов конкурса «Мисс Юность» участницы от штата Южная Каролина Лорен Аптон: «Лично я считаю, что американцы в США на это не способны, потому что у некоторых людей там в нашей нации просто нет карт, и я думаю, что наше образование, типа как и, не знаю, образование в Южной Африке, и Ираке, и вообще, не знаю, везде, и я думаю, наше образование здесь в США надо, в общем, чтобы оно помогало Америке и помогало Южной Африке, и Ираку, и азиатским странам, чтобы мы могли построить наше будущее для нас».

На третьем месте в списке Шапиро оказался президент Ирана Махмуд Ахмадинежад, который в октябре этого года заявил в Университете Колумбия в Нью-Йорке, что «в Иране, в отличие от США, гомосексуалистов нет».

На сайті відомого словника Меріам Вебстер (Merriam-Webster) визначено десятку "слів року". Слово року Меріам Вебстер визначає в залежності від того, наскільки часто воно запрашується в онлайн-версії словника, а також із списку слів, які найчастіше пропонують для відкритого словника самі користувачі. Так, словом 2004 року став "блог".

Отже, які слова треба занти, щоб не відстати від прогресу та бути крутим інтернет-чуваком цього року?

Читать дальше...

Багато хто з північних сусідів та й наших співгромадян пишаються тим, що «вєлікій і магучій» – найбільш виразний «язик» в плані ненормативної лексики. Чи є тут чим пишатися, сказати не можу, але навіть у такій суперечливій царині, як матюки, сумнівну першість тримає зовсім не російська, а мова іспанська – це знають далеко не всі. Починаючи від невинного «mado perro» («скажена собака»), через «puta madre» («твою мать») і далі, і далі, іспанська демонструє справжню «скарбницю» ненормативної лексики, накоплену сторіччями, від реконкісти до режиму Франко. (до речі, кому цікава саме іспанська лайка – нема проблем, користуйтеся іспаномовним «матгенератором», який доступний за посиланням http://insultos.miyo.es/ =) )

Щоправда, російська мова також багата на подібні вирази – заперечувати це немає сенсу, особливо у порівнянні з українською, яка хоч і має чимало лайливих виразів, але всі вони нормативні і виглядають дитячими порівняно з росйськими (наприклад, «сто чортів тобі в печінку», «аби тебе підняло та й гепнуло», «щоб тебе трясця замордувала» – доволі невинні словосполучення, хоч і досить виразні =))) ). В цьому розрізі англійська займає десь середнє місце – хоч мова Щекспіра значно уступає двом лідерам в плані матюків, але і в ній можна знайти дещо цікаве =) , набагато більше ненормативної лексики, ніж класичне «фак ю фака маза фака» =)

Читать дальше...

Надибав в інтернеті підбірку відтінків жовтого кольору, які мають місце в українській мові. Цікаво було б дізнатися, які відтінки цього ж кольору є в інших мовах (англійські відповідники наведено у дужках), і, відповідно, як з цього боку різняться мови і психологія людей, що ними користуються... Ну, це я знову сповзаю на гіпотезу Сепіра-Уорфа... Про неї ми ще колись поговоримо, а поки що - відтінки жовтого в українській, вуаля =)))

Відтінки оранжевого та жовтого:

Оранжевий, жовтогарячий, жовтожар (orange #FFA500) — жовтий із червонуватим відтінком;
Помаранчевий, померанцевий, апельсиновий (dark orange #FF8C00)— кольору шкірки апельсину, помаранча
Жовтий (yellow #FFFF00) — основний колір, кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо;
Золотий, золотистий, золотавий, золотастий (gold #FFD700) — кольору золота, блискучо-жовтий;
Лимонний, лимоновий (lemon) — кольору лимону;
Цитриновий, цитринний, цитроновий (citron) — кольору шкірки цитрону;
Абрикосовий (apricot) — кольору абрикоса;
Бурштиновий, янтарний, янтаревий (amber) — кольору бурштину, золотисто-жовтий;
Солом’яний — кольору соломи, світло-жовтий;
Кукурудзяний — кольору стиглої кукурудзи, золотисто-жовтий;
Канарковий (canary-yellow) — яскраво-жовтий;
Морквяний (carrot orange) — кольору моркви;
Восковий, вощиний (waxen) — блідо-жовтий;
Половий (dun, light bay) — кольору стиглого жита, пшениці, блідо-жовтий;
Палевий, сомон (salmon) — блідо-жовтий з рожевим відтінком;
Гірчичний (mustard) — кольору гірчиці, темно-жовтий;
Шафранний, шафрановий — кольору шафрану, оранжево-жовтий;
Пісочний (sandy) — кольору піску, сіро-жовтий;
Гливий — про масть — жовтий з сірим відтінком.

Ех, сюди б ще відповідники цим кольорам в РЖБ палітрі =))) Ось тут є хороша таблиця констант кольорів в HTML, але навіть там мені вдалося знайти лише чотири з вищеназваних...

На малюнку знизу - фрагмент з книжки для ромальовування нового покоління =Р