"Ювентус" вошёл в десятку самых дорогих футбольных брендов Европы по версии Brand Finance. Компания Brand Finance уже несколько лет проводит данное исследование, определяя двадцатку самых дорогих футбольных брендов, учитывая при этом различные факторы - от оценки стадиона клуба до сумм, получаемых клубом за продажу прав на телевизионные трансляции. В этом году доминирующее положение занимает английская премьер-лига, представленная в двадцатке самых ценных брэндов восемью клубами.

Итак, вот как выглядит двадцатка самых дорогих футбольных брендов Европы по итогам 2007 года:

Читать дальше...

Продолжаем исследовать метафизику футбола. На этот раз поговорим о так называемых футбольных "правилах", на которые постоянно ссылаются журналисты, игроки и тренеры. А также попытаемся разобраться, какую роль в игре играет удача...

Сумерки футбольных "истин". Правила сильнейших, или “первая футбольная мудрость”

Почти на каждой предматчевой пресс-конференции мы слышим от тренеров команд: «Нам бы немного удачи...» И почти на каждой послематчевой конференции проигравшая сторона заявляет, что была ничуть не хуже победителя, и сетует, что удача отвернулась от неё. Какую же роль удача играет в футболе? Попробуем разобраться.

В матчах между заведомо неравными соперниками мы можем вообще не принимать фактор удачи во внимание – «Явор» из Краснополья никакими силами фарта не выиграет ни у «Манчестера», ни у «Барселоны». Но в матчах между примерно равными соперниками (допустим, между командами одной лиги) удача выходит на передний план и играет очень большую роль. Гораздо большую, чем привыкли считать болельщики и журналисты, которые очень часто о ней просто забывают. Но непосредственные участники футбольных матчей – футболисты и тренеры – всегда помнят об удаче. Это выражается во всевозможных суевериях, привлечениях в штат команд колдунов и шаманов, и прочем. Это абсолютно естественно, ведь футбол – это игра, а в любой игре без удачи делать нечего.

Читать дальше...

«Так где в этом году проходит Каннский кинофестиваль?» (Кристина Агилера — певица)

«Мне приходится бывать во многих местах за морем.. например, в Канаде» (Бритни Спирс — певица)

«Я многим обязан своим родителям, особенно матери и отцу» (Грег Норман — гольфист)

«Когда я смотрю телевизор и вижу этих бедных голодающих детей по всему миру, я не могу сдержать слез. Я бы тоже хотела быть такой же худой, но без всех этих мук, смертей и тому подобного» (Мэрайя Кэри — певица)

Читать дальше...

Продолжаю публикацию отрывков из работры "Метафизика футбола и дух капитализма". В предыдущей главе мы произвели деление футбольных клубов в зависимости от их отношений с историей и финансовым возможностям, теперь пришёл черёд взглянуть поглубже на клубы-гранды и посмотреть, чем же они могут отличаться друг от друга. Влияют ли как-то тардиции клуба на манеру игры? Влияет ли само название клуба на его судьбу? На психологию игроков? Можно ли купить авторитет с помощью денег, а без денег его потерять? Попытаемся дать ответы на эти вопросы на примере итальянских грандов...

Все гранды и феллахи – это аристократия, они имеют аристократические традиции и аристократический дух, которые являются прямым следствием их истории. Этого нет ни у «клубов в себе», ни у предграндов. Последние также имеют свой дух, характер, который позволяет им побеждать, но они не имеют того аристократизма, который определяется прежде всего традициями, самой Историей, которой ни предгранды, ни «клубы в себе» не имеют.

Читать дальше...

По личной просьбе Nattaha раскопал древние рукописи работы под названием "Метафизика футбола и дух капитализма". Это должен был быть монументальный труд, посвященный анализу взаимосвязей футбола и денег, а также прочих факторов, которые не бегают по полю, - удачи, суеверий, командного духа и традиций. К сожалению, внезапно разразившийся в 2006 году скандал Кальчиопиоли практически напрочь отбил у меня желание копаться в таких вещах... Но кое-какие наработки остались, а недавно с дуру я пообещал, что в случае, если "Челси" дойдёт до финала Лиги Чемпионов, я опять возьмусь за перо. Сказал я такую глупость по одной единственной причине: что я в это не верю. Это типа того же, когда люди обещаютукусить себя за затылок :)

Но причин, по которым я не могу выложить уже созданные материалы на суд, неблагодарных читателей, я не вижу. Поэтому три наиболее законченных куска будут опубликованы в ближайшее время. Первый - сейчас. В этой главе я пытаюсь разбить все футбольные клубы на некоторые категории по принципу того, какой вклад они делают или уже сделали в футбольную историю. Ну, и, разумеется, по тому, какими ресурсами они обладают - иначе при чём бы здесь был капитализм? :) Некоторые вещи нужно понимать со скидкой на время написания - 2004-2006 годы, тогда всё было несколько иначе...

Читать дальше...

Не так давно Пьерлуиджи Коллина получил в конверте две пули с припиской, обещающей мало приятного. И причиной тому отнюдь не старые судейские грехи похожего на Фантомаса итальянца. Ныне Коллина занимается распределением судей на матчи серии А, и его деятельность на этом посту вызывает многочисленные нарекания со стороны болельщиков.

Грустный рекорд

Казалось бы, бог с ними, с болельщиками. Как и тренер, судья совсем не новенький хрустящий червонец, чтобы у всех и каждого вызывать исключительно положительные эмоции. Куда хуже другое — недовольство это имеет вполне конкретные основания, подтвержденные независимым, незаинтересованным и, что самое главное, весьма авторитетным источником.Читать дальше...

Літери Ґ та Г

В основу «Правопису» 1928 р., котрий ще називають «Скрипниківським» за прізвищем тогочасного народного комісара освіти Миколи Скрипника, який тоді його затвердив у Харкові, лягли «Найголовніші правила українського правопису», прийняті Всеукраїнською академією наук 1919 р. Цей Правопис увібрав усе те, що закріпила наша мовна традиція як у писемних джерелах, так і в усному мовленні, відбитому в народній творчості. Зафіксовані в ньому положення, норми значною мірою були використані в пізніших його переробленнях аж до сучасних видань. Але не всі, а тільки ті, що були вигідні русофілам, а специфічні українські мовні риси вихолощені. Так, у 30-х ро-ках було вилучено літеру Ґ, якою позначувано фонему [ґ], що на українському ґрунті відбита писемними пам'ятками вже з XII ст. Звичайно, у фонетичній системі нашої мови було і є дві фонеми: [ґ] і [г], чого не було й нема в російській мові. Крім того, нашій мові властиві африкати дз і дж: дзвін, джміль.

Читать дальше...

Некий костариканский "художник" подобрал на улице бездомного пса и привязал его к стене в художественной галерее, чтобы посетители выставки могли воочию наблюдать, как пёс умрет от голода и жажды. Это произошло в августе прошлого года. В поимке пса помогали дети, которые получили от "художника"-убийцы деньги за помощь.

В течение некольких дней животное мучалось, пока, наконец, несчастная собака не умерла прямо у стены галереи. Некоторые посетители просили освободить животное, но им было отказано.

Вы думаете, это жесть?

Мало того. Престижная Центральноамериканская Биеннале Искусств не только не осудила этого, но и предложила этому "художнику"-живодеру повторить акцию в 2008 году на Биеннале в Гондурасе.

Имя живодера Гильермо Варгас "Абакук". Имя пса было Нативидад (c испанского - Рождество или Рождение).

Теми, кто считает данную акцию беспрецендентной жестокостью и крайним проявлением негуманного отношения к животным, была составлена петиция в адрес руководства Биеннале с требованием запретить проведение акции. На данный момент под интернет-петицией подписалось более миллиона человек.

Петиция здесь (на испанском): http://www.petitiononline.com/13031953/petition.html

Любой может поставить под ней свою электронную подпись.

Требуется ввести:

Name - Имя

Email Address - адрес электронной почты

Ciudad / Localidad - город/деревня

Pas - страна

Ниже опции адреса электронной почты:

Private - не виден никому

Available to Petition Author - доступен только автору петиции

Public - виден всем

Всем, кому небезразлична судьба животных, разошлите ссылку на этот пос или на петицию через аську! Чем больше людей подпишутся, тем больше вероятность прекратить подобные издевательства!

Открыть больше изображений

Періодизація розвитку українського правопису

Правопис (орфографія) є системою загальноприйнятих правил, що ви-значають способи відтворення мови на письмі. Без загальнонаціонального правопису не може обійтися жодна літературна мова, оскільки єдиний право-пис сприяє усталенню мовних норм, а отже, й піднесенню мовної та взагалі національної культури.

У більш як тисячолітній історії українського правопису виділяють чотири періоди.

Перший період (XI XVI ст.) пов'язаний з пристосованою до особливостей староукраїнської мови орографічною традицією відомих просвітників та проповідників християнства Кирила й Мефодія.

Другий період (XVI XVII ст.) відбиває вплив на староукраїнське (здебільшого церковне) письмо південнослов'янської орфографії.

Третій період (XVII початок XIX ст.) започатковано виданою 1619 р. «Граматикою» українського мовознавця, письменника, церковного діяча й просвітника Мелетія Смотрицького. Орфографічні норми Смотрицького здобули зага-льноукраїнське визнання.

Четвертий період починається з першої чверті XIX ст., коли відбувало-ся формування нової української літературної мови на народній основі. Власно кажучи, саме цей період нам найбільше і цікавий, тому що саме в той час по-чинається та розвивається формування сучасного українського правопису.

Читать дальше...

Фраза фільму: «Що є привид? Трагедія, приречена повторюватись знов і знов? Можливо, це – мить болю. Дещо мертве, що видається живим. Почуття, що застигло у часі... немов нечітка фотографія, неначе комаха, що застрягла в бурштині...»

Іспанія, тридцяті роки минулого сторіччя. Розпал громадянської війни. Маленький Карлос (Фернандо Тельбе) – сирота. Його батько, солдат республіканської армії, загинув на фронті. Друзі батька привозять хлопчика в віддалену сільську школу, відрізану від навколишніх сел широкою пустельною місциною. В цьому притулку літня однонога жінка Кармен (Маріса Паредес) і доктор Касерас (Федеріко Луппі) доглядають за дітьми загиблих республіканців. В школі стоїть гнітюча та нервова атмосфера... Як сідає сонце, до дитячої кімнати приходить привид, якого хлопчики кличуть «Той, Що Стогне»...

В народі існує повір'я, що діти, народження яких батьки бажали уникнути, з'являються на світ з відразливою позначкою – «хребтом диявола», коли частина хребта немовляти видна ззовні, непокрита шкірою. Але то все порожні балачки, каже лікар Касерас Карлосу, відповідаючи на запитання хлопчика щодо природи привидів. «Хребет диявола» – лише ознака поганих життєвих умов людей, а привид – плід дитячої уяви...

Читать дальше...

Режисер: Гіл'єрмо Дель Торро
Сценарій: Гільєрмо Дель Торро, Антоніо Трасхоррас, Девід Муньос
В ролях: Едуардо Нор'єга, Маріса Паредес, Федеріко Луппі, Фернандо Тельбе, Ін'їго Гарсес, Ірен Біседо, Хосе-Мануель Лоренцо, Хуніо Бальберде
Рік випуску: 2001
Країна: Іспанія/Мексика
Жанр: драма/містичний трилер
Нагороди: «Кращій європейський фантастичний фільм» на кінофестивалі в Амстердамі 2001 року, «Гойя» за костюми та спецефекти

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ЦІКАВЕ КІНО

Открыть больше изображений

По-чесному розпізнав лише Біла Гейтса, все інше - інтуіція... Ну що ж, непогані шанси вижити при зустрічі - 50 на 50 =)))

Нажмите, чтобы проверить себя »»

Що є сіпльного у Чака Норіса та Сари Мішель Геллар? Ну, можливо хіба той факт, що вони обоє володіють бойовими мистецтвами. У всьому іншому вони - повна протилежність. І головна відмінність зовсім не в тому, що Чак - чоловік, а Сара Мішель - жінка. Головна відмінність в тому, як вони виражають свої емоції. Для того, аби порівняти це, достатньо глянути на приведені нижче фотографії, і все стане зрозуміло... Емоції Чака Норіса довелося підписати, аби люди випадково їх не спутали =))), а от емоції Сари Мішель Геллар - без підпису... У когось є ідеї, які емоції виражені на її фотках? =)

Открыть больше изображений

Я ржав під столом. Сам був спостерігачем на наших виборах, але такого не бачив. Всеж-таки, це, мабуть, компіляція з багатьох виборчих дільниць, тому велика кількість приколів зрозуміла. Цікаво, хто все це зібрав у одну підбірку. Всі фото з сайту fishki.net.

Открыть больше изображений

Якось мені стало цікаво, які щасливчики мають номера ICQ, відповідні відомим математичним чи фізичним константам - наприклад, числу Пі... Результати доволі цікаві. Втім, судіть самі.

Число Пі - математична стала, що визначається у Евклідовій геометрії як відношення довжини кола l до його діаметру d,
або як площа круга одиничного радіусу. Це число - ірраціональне і трансцендентне: 3,141592653589793238462...

Хто ховається за номерами аськи, відповідними першим цифрам цього числа?

Читать дальше...

Виставку с такими картинами про шахтарів у напрямку соцреалізму минулого тижня було закрито в Донецьку через те, що картини "ображають образ шахтаря-трудівника". Концепція цікава, але справді, мабуть, дещо образливо... От тобі і соцреалізм о)0

Открыть больше изображений

Жах! Я ледве не пропустив сольний альбом Тар'ї Турунен «My Winter Storm» («Моя зимова буря»)! Але, на щастя, я таки дізнався, що його вже треба шукати. І яким же буле моє обурення тим фактом, що ненажерливі пірати вже доклали свою руку до диска і виклали його в інтернеті! =) (Взагалі, характерним є те, що реліз альбома відбувся 19 листопада 2007 року, але вже 13 листопада він просочився в інтернет ще 13 числа того ж місяця, тобто майже за тиждень до офіційного виходу – як кажуть, ворог не спить =Р)

Чесно кажучи, нічого надзвичайного від цього диску я не очікував, беручи до увагу тренд, за яким йшов колишній гурт співачки Nightwish. Якщо перші їх альбоми, як-то «Oceanborn» чи «Wishmaster», були унікальними та неповторними, із різноманітними своєрідними треками (наскільки ж контрастують, наприклад, «She Is My Sin» та «Pharaoh Sails to Orion»!), то надалі справи стали значно погіршуватися, і апогеєм став диск «Century Child», де, на мою думку, творчість групи остаточно виродилася, а послухати, окрім «Ever Dream», мабуть, було вже й нічого. Враховуючи це, очікувати на щось надзвичайне було б не дуже розумно.

Читать дальше...

Власно кажучи, в існуванні ґендерної лінгвістики я не дуже впевнений, але якщо її і не існувало б, то її запросто можна було б розглядати як підрозділ соціолінгвістики, що зосереджує свою увагу на ґендерних особливостях мови і мовлення, зокрема на відмінностях у вживанні та розумінні мови чоловіками та жінками.

Зовсім не дивно, що особливу увагу подібним речам надавав свого часу феміністичний рух (і, мабуть, надає і зараз – оскільки я майже із ним не стикаюсь, то не можу стверджувати зворотнього). Рух феміністок, як відомо, зародився і мав найбільшу активність в англомовному світі, і шаловливі рученята «войовничих жінок» не оминули навіть засіб спілкування.

Спочатку може здатися загадковим, що можно було знайти образливого для жінки в самій структурі англійської мови, яка, за великим рахунком, не має навіть граматичної категорії роду. Якщо, наприклад, в іспанській мові іменники словосполучення «la casa en la playa» («будинок на пляжі») є жіночої роду, то їх відповідники в українській мові – чоловічого. Можливо, це і ображає якихось особливо чутливих іспанських чоловіків або українських жінок, я не знаю; але як англомовні жінки, так і англомовні чоловіки з цього приводу, здається, зовсім не мали б перейматися, адже англійське «the house in the beach» має іменники середнього роду, тобто такі, що не мають ознак статі (загалом, як відомо, майже всі іменники англійської мови не мають граматичної категорії роду). Але навіть така демократичність англійської мови з точки зору ґендерної політики не врятувала її від шквалу критики зі сторони феміністок. То що ж їм не сподобалось?..

Читать дальше...