На цьому тижні продовжив дивитися Футураму на ДВД, і довідався, що серійним номером Бендера є 1729. А число, виявляється, не звичайненьке, навіть ім'я власне має - число Рамануджана-Гарді. Отакої! Ну, і ще дещо...

Число Рамануджана — Гарді, 1729 — найменше число, яке можна вивести як суму двух кубів двома способами.

Колись математик Гарді навідував Рамануджана (також математика, тільки ще більш крутого =Р ) у лікарні. Гарді почав розмову тим, що «пожалівся» на те, що приїхав на таксі із нецікавим, непримітним номером «1729». Рамануджан заперечив, що це зовсім не просте число, адже воно є найменшим натуральним числом, яке можна зобразити у вигляді суми кубів двома різними способами.

І дійсно, 1729 = 1³ + 12³ = 9³ + 10³. Меншого числа, що має такі властивості, не існує.

Число 1729 має іншу цікаву властивість: 1729-ий знак після коми в десятинному представленні трансцендентного числа e являє собою початок першої появи ряду всіх десяти цифр без повтору. Звичайно, цей факт не був відомим жодному математику доти, поки це не було виявлено за допомогою комп'ютера.

Ще один мозговитий чоловік, Масахіко Фуджівара, показав, що 1729 є одним з чотирьох натуральних чисел (разом із 81 і 1458, та тривіальним випадком 1) які, коли їхні цифри скласти, а потім отриману суму помножити на її дзеркальне відображення, дають те саме число:
1 + 7 + 2 + 9 = 19
19 · 91 = 1729
Фуджівара стверджував, що він довів, наче таких чисел тільки чотири, але ніколи не показував викладів свого доказу.

Отакі справи. Доречі, ще один мультик, який мені дуже подобається, це "Прибулець Зім", але ніде не можу його знайти =( Ніхто випадково не знає, де можна розжитися халявою, тобто скачати? =)))

У газеті «Без Цензури» прочитав інтерв'ю одного з ідеологів Комуністичної партії України Леоніда Грача. Нічого незвичного - «народ і партія єдіни», «впєрьод к свєтлому комуністічєскому будущєму», тощо. Але один тезис мене глибоко вразив. Ось ці слова:

«Я горжусь, когда меня называют «пятой колонной» России. Но я ненавижу тех, кто является «пятой колонной» США или Турции, потому что это неславянские, неправославные интересы.»

Тобто, п'ята колона як така – то непогано, треба лише, аби вона шла у вірному напрямку. Якщо до Росії – то добре, інакше – зле. Власної держави, власних інтересів у нас нема, працюємо на Росію. Більш того, «праця» на США чи Турцію, сама по собі, теж не є поганою, вона неправильна лише тим, що американці та турки не є слов'янами та православними. А якби турки не переробили Собор Святої Софії на мечеть, а янкі були нащадками Володимира Великого – то на здоров'я, працюйте і на них, а Україна... грець із нею. Слов'яни та православ'я головніші. Головніші за людяність, співпарацю, взаємну терпимість, право людини на власний світоглад, віру, тощо.

І якщо про ненависть до США чи Туреччини почути від затятого комуніста – не новина, то слухати від нього про «православні інтереси» - дійсно щось нове. Депутат Грач, мабуть, забув вислів «святого» з власного комуністичного пантеону – Енгельса – про те, що «релігія – опіум народа»; забув, що його ворогами є не «неслов'яни», а «злобний буржуїн» незалежно від походження та віросповідання. Все це забуто, і на сцену виходить інша концепція: якщо громадянин України є татарином, грузином, німцем, бурятом чи греком, ходить до мечеті чи костьолу, вшановує древніх слов'янських (навіть!) богів чи чекає на прихід будди Майтрейї – то комуніст ненавидить цього громадянина, адже той, швидше за все, не поділяє ані слов'янських, ані православних інтересів.

Десь ми вже таке чули. Арійська раса, арійські інтереси, всі інші – недолюди... Зайвий доказ того, що між комунізмом і нацизмом без жодних коливань можна ставити знак рівності. І якщо нацизм вже більш ніж півсторіччя засуджено як злочинну ідеологію, то комунізм поки що почуває себе досить комфортно. Нажаль. Адже від подібних слів, висказаних одним з лідерів компартії, недалеко до переслідувань за релігійною чи національною ознакою, а потім ще за чим-небудь - за кольором волосся чи формою одягу, наприклад. Ну, не буду довго розповсюджуватися на цю тему – все це ми вже проходили протягом 70 років, і ледве здихалися. І ось з вирію злітаються грачі, приносячи відчуття дежавю і, як дуже доречно виявилося лічені дні тому, характерний запах.

Кільки тижнів тому десь в інтернеті прочитав, що один з «ідеологічних родичів» Грача в Одесі хотів провести мітинг «на захист приниженої російської мови». І тільки цей оратор розкрив рота, аби розповісти про те, що «рускій виучіть нада толька за то, што на ньом разгаварівал Лєнін», як на його голову вилили відро лайна – виступ довелося терміново скасовувати. А незабаром одне з відомих загальнодержавних печатних видань надрукувало статтю, присвячену цій події, із дотепним заголовком «Рускім духом запахло». Я плакалъ пацтулам. Звичайно, не зовсім коректно, але дотепно.

Прочитати цю сумну, але повчальну історію можна за посиланням

www.kommersant.ua/doc.html

На журналістів та редакцію та суд подано позови до суду. Цікаво буде побачити, чим це все закінчиться...

Як на мене, кожен має право на власну думку та її висловлення, але ніколи не будить зайвим згадувати, що інші люди, можливо, думають інакше, моляться іншим богам чи належать до іншої раси. Але вони такіж самі люди, і судити їх за це - не наша справа. А грачі як літали - так і літатимуть, і нічого з цим не поробиш. Свого часу видатний російський "жівопісєц" Костянтин Саврасов написав полотно на дану тематику. У мене дома висить репродукція на стіні, дуже хороша картина. Справді.

Вчора в чемпіонаті України Шахтар несподівано прорав у себе вдома ФК Харків. При цьому донецькі піжони не забили 2 пенальті (!). Не можу сказати, що мене це дуже бентежить, адже я не є вболівальником жодного з цих клубів, але радує самий факт того, що середнячок може виграти у гранда навіть на його полі. Ну, то таке... А от на що треба звернути увагу - це на те, ЯК епізодами грав Шахтар. От посилання на відео, заценіть ігрока №38 у помаранчевій футболці під час пробиття пенальті.

www.4shared.com/file/15400201/207a0ba2/srna

Звичайно, "справедливості раді" треба зазначити, що, напевно, такими "прийомами" користуються не тільки шахтарі, але цього разу спіймали їх, тому і обговорюємо саме їх. Хтось інший дасть привід - будемо говорити про них. До речі, в Англій гравців дискваліфікують не тільки безпосередньо під час матчів, але й після перегляду откаих от епізодів. Цікаво, чи відповідатиме, с позволєнія сказать, "кудєснік мяча" Жадсон за свій вчинок???

Той, хто дивився позавчора півфінальний матч Ліги Чемпіонів Ліверпуль-Челсі, на власні очі зайвий раз міг  впевнитися в повній безпідставності так званої "першої футбольної істини", яка стверджує "не забиваєш ти - забивають тобі".

Протягом матча Ліверпуль тричі, вже після забитого м'яча, міг вразити ворота клубу Абрамовіча. Першого разу після удару головою Крауча ворота врятував Чех, другого разу Челсі врятувала поперечина після удару Куйта (голандець бив також головою), а третього разу (вже в овертаймі) Куйту таки вдалося вразити ворота суперників, але гол було відмінено через офсайд.

Отже, якщо виходити з "футбольної мудрості", Ліверпуль мав би пропустити якщо не тричі, то одного разу, як мінімум. Одначе щось не спрацювало. Можна сказати, що, немов, "вийняток підтверджує правило". Можна спробувати відмазатись коронною фразою тренера київського Динамо Дем'яненка  "це футбол". Але ж правда в іншому: "перша футбольна істина" - то міф. Так само, як і друга, про те, що "щастить сильнішому". Але про це як-небудь іншим разом, коли буде відповідний привід поговорити про це.