Рибина, однако. Цікаво, як вона смакує? =))) Чи, може, вона отруйна? =0
|
|
|
Отакої! Поки наші політики не можуть дати собі ради у власному домі, американці наводять порядок у світі. На цей раз американським (!) законом забороняється іноземним державам (!) створювати паливно-економічні об'єднання. Ось з кого треба брати приклад! =)))
Юридичний департамент Сенату США ухвалив законопроект, який забороняє іноземним державам створення міжнародних нафтових та газових організацій накшалт ОПЕК.
Поправки до першого антимонопольного закону США, Акту Шермана, прийнятому в 1890 році, передбачають судове переслідування американською прокуратурою урядовців іноземних держав, викритих у порушенні цього закону.
news.finance.ua/ru/~/1/2007/04/26/97791
|
|
|
На днях надибав університетський зошит з української мови, полистав, і знайшов там прислів'я та приказки народів Балканського півострова. Як на мене, є непогані та влучні вислови.
- Правду можеш казати, але спочатку зміркуй, як втікати.
- Де гроші бряжчать - там мудреці мовчать.
- Потреба закону не має.
- З повним черевом легко піст хвалити.
- Якщо собаку хочуть убити, кажуть: "Сказився"!
- Ліпше з людиною побитися, ніж з нелюдом цілуватися.
- Ліпше б за тобою турок із шаблею гнався, ніж єврей із пером.
- Тримає слово, як решето воду.
- Швидко йде, та не тою дорогою.
- Хто готує зброю, той знайде і коня.
- В бою шаблі не позичають.
- Зброя - ворог і для того, хто її носить.
- Замість того, щоб розкривати рот - розкрий очі.
- Від слова "мед" в роті солодше не стане.
- Сонце брудом не заялозиш.
- До розуму ще треба ополоник щастя.
- Як лупцювати дядька - то він і з раю втече.
- Пень, якого не боявся, воза перевернув.
- І без півня день настане.
- Знайди виправдання - і хоч килима із мечеті крадь.
- Спершу наливач, а потім випивач.
|
|
|
 Ось, що я знайшов. Ура, ура, ура! >=D
www.myxa.tv/html/comics/
Можливо, хтось памятає: був у першій половині 90 років минулого століття такий журнал коміксів - "Муха", видавався в Уфі, але якимось чином потрапляв і на Україну. Я придбав декілька номерів, потім шукав і інші, але все безрезультатно. Пройшли роки, і ось улюблений журнал коміксів знайдено в інтернеті! Комікси не просто про якихось Гуффі чи Міккі-Маусів, тематика прикольна: жахи, фантастика, фентезі, комедійні пригоди. Навіть "Рокові яйця" Булгакова є... Коротше кажучи, якщо хтось колись полюбляв комікси - озброюйтесь флеш-плейером і насолоджуйтесь!
ЗИ: на малюнку - ніндзя-чебурашка =))))))
|
|
|
Останнім часом для сумліного контент-менеджера стає все більшою проблемою наповнювати свій сайт якісним контентом стороннього виробника ;) Автори творів інтелектуальної праці стали не в міру жадібними, і з кожним днем їх апетити лише ростуть, погрожуючи вийти за кордони Всесвіту; не отримавши свої тридцять срібників, вони ладні засaадити за ґрати будь-кого, хто ненароком опублікує на сторінці три слова з їх так званої «інтелектуальної власності», чи викладе онлайн фотку з його відзеркаленням у калюжі =( В Америці алчні до скаредності звукозаписуючі компанії вимагають від студентів мільйони долярів за один завантажений мп3-файл, а в Росії скупі до потворності письменники забороняють онлайн-бібліотекам тримати на серверах їх твори. Слова давнього мудреця Еклезіаста «пускай свій хліб по воді, і завтра знов отримаєш його» подібним егоїстичним користолюбцям явно не відомі... Коротше кажучи, «віхрі враждєбниє вєют над намі», машина капіталізму змащується кров'ю робітників, і все таке інше.
Враховуючи наявну ситуацію, постає питання, як запобігти такому лиху і позбавитися неподобства. Можливо, один з вірогідних рецептів вигадали власники одного з численних сайтів, що живуть на гуманітарну допомогу. Що саме це був за сайт, я вже забув, але угоду, з якою мав погодитися користувач, перш ніж приступити до розглядання сайту, я скопіював, і ось, нещодавно віднайшовши, поспішаю поділитися нею з громадськістю =) Сподіваюсь, автори договору мене вибачать, адже, по-перше, текст угоди не стосується самого договору, а, по-друге (головне!) ми є побратимами у боротьбі за права пригнічуваних мас =))) Можливо, угода не зовсім коректна, я не юрист, але, у будь-якому разі, дуже дотепна. Використовуйте на здоров'я. ;) Long live free culture!
ПОПЕРЕДЖЕННЯ
УВАГА! Господарі та творці цього сайту не несуть відповідальності за зазстосування ресурсів, доступних на цьому сайті. Вся інформація дана виключно з освітньою метою.
1. Вся інформація і документи, розміщені на сайті, призначені виключно для ознакомлення та задовільнення цікавості поважних відвідувачів, автори не несуть жодної відповідальності за можливі наслідки використання матеріалів з цілями, забороненими діючим міжнародним або вітчизняним законодавством. Ви зобов'язуєтесь не використовувати отримані тут документи та інформацію з цілями, забороненими діючим міжнародним або вітчизняним законодавством.
2. Якщо ви є автором чи винахідником, правоутримувачем, представником правоутримувача будь-чого і не є прихильником вільного розповсюдження будь-якої доступної інформації, а також перешкоджаєте розповсюдженню будь-якої інформації - доступ до цього сайту вам заборонено, ви не маєте права читати HTML код цього сайту і скачувати будь-які доступні на ньому документи.
3. Якщо ви пов'язані з урядовими органами якої-небудь країни чи з будь-якими іншими органами, відповідальними за порушення авторських прав, є чи були співробітниками подібних структур – вам заборонено читати HTML код цього сайту і скачувати будь-які доступні на ньому документи, і взагалі заходити на цей сайт.
4. Цей сайт та всі документи, що знаходяться на ньому, є приватною власністю, ви маєте право заходити на цей сайт лише у випадку персонального запрошення від авторів та творців даного сайту - у всіх інших випадках відвідування цього сайту заборонено.
5. Будь-яке цитування, повністю або частково, копіювання тексту будь-яких документів, доступних на цьому сайті, заборонено. Ви не маєте права робити посилання на жодний документ, доступний на цьому сайті.
6. Ні за яких умов чи обставин відповідальність за наслідки, які прямо чи опосередковано були викликані вживанням інфорації, документів чи програмного забезпечення, розміщеного на цьому сайті, не може бути покладена на авторів сайта чи координатора проекту, або бути підґрунтям для їх судового переслідування.
7. Якщо ви згодні із названими вище умовами, ви можете перейти до просмотру матеріалів. У іншому випадку вам рекомендовано негайно залишити ций сайт і пошукати чого-небудь іншого.
Якщо ви не згодні з даними вимогами, ви маєте залишити ций сайт негайно!
Якщо ви не згодні з даними вимогами, але продовжуєте перебувати на сайті, проглядаєте його HTML код чи завантажуєте будь-які документи, ви порушуєте діюче міжнародне та вітчизняне законодавство!
|
|
|
Всім відомі та не викликають жодного подиву історії про програмістів, яких звілняють через незадовільне виконання своїх прямих обов'язків, спричинене активним прогляданням порносайтів. Дивовижно, але, виявляється, буває і навпаки. Так, за інформацією тижневика "Computerra", одного з редакторів каталогу Yahoo!, який отримував гроші саме за проглядання порносайтів (з метою уточнення їх категорії у каталозі), було звільнено через те, що він нехтував своєю роботою, марнуючи свій час на... програмування!
Доречі, вчора по EuroNews передали, що акції Yahoo! впали на 8 відсотків з копійками. Не треба було звільняти людину, яка відповідала за такий популярний контент =))) Цікаво, який конкурс на місце звільненого працівника і чи немає у пошукового гіганта ще подібних вакансій? =)))
|
|
|
Товариш написав у ICQ... Цікава історія з неординарним висновком =)))
Токо шо из окна наблюдал, как кот за голубями охотился. Не кот, а просто АЦЦКАЯ СОТОНА! Целый час пытался незаметно подкрастся к голубям.
Вообще интересная биологическая цепочка получилась - все началось с того, что утром одна добрая бабуля на крышу старого гаража хлеба насыпала. Соответственно, слетелись голуби хлеб клевать. Потом прибежали коты (3 шт.) - на голубей охотиться. Причем охотился один, а остальные два, похоже, ждали, когда он чего-то поймает, чтобы у него отобрать. После всего этого бабуля, увидев такой беспредел, начала отгонять котов. Соответственно, среагировали собаки, захотевшие свежей кошатинки.
В общем, во всем виновата ПР, которая не подняла пенсию пенсионерам, в результате чего те голубей раскармливают...
|
|
|
Каюся, я винен. Винен в тому, що іноді люблю випити пива зі снеком. Наприклад, є добре пиво TUBORG, є непогані сухарики «Флінт» (особливо я полюбляю зі смаком червоної ікри або сиру). Добре, коли продукт якісний, і зовсім радісно, коли улюблений продукт ще проводить яку-небудь акцію, де можна щось виграти – якщо не автомобіль чи плеєр, то хоча б «гарантований» рінгтон для телефону. Смакуєш улюбленим напоєм, заїдаєш улюбленим снеком, ще й якусь приємну дрібничку отримуєш. Життя прекрасне! В теорії...
 Все було б добре, якби слова маркетологів не розходилися з ділом. От написано не етикетці ТУБОРГу – «відправ цей код» на такий-то номер. Дякую, що пояснили. Але ж коду нема! (на фото - код повинен бути на чорній стрічці) Мабуть, для того і написано – дійсно, не кожен зрозуміє, що треба «ніщо» кудись отправити. Правда, краще б розповіли, як це зробити, ну то й ладно. Я так розумію, що код таки повинен бути. В кожній пляшці. Бо на кожній етикетці написано «відправ код, що знайдеш під етикеткою», а не «КОЛИ знайдеш, відправ», і на етикетці без коду ніяких тобі «шукай код у наступній пляшці» чи чогось подібного, як положено (правила акції www.tuborg.ua/actrus/greenfest/rules.html). Нечесно. Знову дурять. Я люблю ТУБОРГ, але не любю, коли мене обманюють. А доброго пива на ринку, дяка Богу, вистачає. Щож, прощавай, ТУБОРГ, я любив тебе і без заохочувальних призів, але після таких «акцій», вибачай, мені іншим шляхом. Наприклад, разом з Hike, який не обіцяє мені нічого в подарунок, але ж порядно відноситься до мене, як до споживача. Навіть добре – Hike коштує на 50 копійок дешевше. Мабуть тому, що не витрачається на макарони, які потім треба вішати на вуха покупцям.
У сухариків «Флінт» ситуація дещо інша. Але не сказав би, що краща. Код там можна знайти не в кожному пакетику, про що чесно повідомляється. «Але якщо знайшов – то подарунок у тебе в кишені! Хоч рінгтон, хоч картинка для мобіли – але все-таки! А, може, повезе й виграєш мп3-плеєр чи скутер!» Думати так – це обдурювати себе. Про який плеєр може йти мова, якщо не працює нормально wap-сайт, з якого треба скачувати рінгтони? У відповідь на СМС приходить посилання на сторінку, де можна обрати рінгтон. Сторінка завантажується, сайт принаймні існує – дякувати й на тому. Але, спробувавши щось завантажити, отримуєш зась. Лінки не працюють. Сумно. Знов обдурили. «Флінт», я був з тобою кілька років, ти мені дійсно подобався. Але ніщо не триває вічно, особливо якщо непорядно себе поводити. Є ще «Клінські» сухарики, є чимало горішків. Прощавай, Флінте. Дури когось іншого.
Справа не в тому, що я хотів в подарунок від улюблених брендів якийсь рінгтон чи оголену джепегову тьотку, а не отримав їх. Справа в елементарній порядності, у відношенні виробника до споживача. Сказав – виконуй, за язика ніхто не тягнув. Справа принципа. З минулого вікенду я п'ю Hike та закусюю горішками «Козацька розвага». Принаймні, поки вони не влаштували ніякої «акції». А ви?
|
|
|
“Немає жодної людини, що була б сама по собі, як острів; кожна людина – це грудка землі, частка суходолу. Коли камінь змиває морем із узбережжя, малішає Європа, так само, як і тоді, коли вода поглинає цілу скелю, чи оселю твого друга, або твою власну: тому із смертю кожної людини малішаю і я, бо я єдиний з усім людством, і тому ніколи не питай, по кому подзвін – він по тобі.”
По кому подзвін... Ці слова, без сумніву, мають бути відомі всім, хто хоч трохи знайомий з американською літературою, а саме з творчістю видатного письменника, нобелівського лауреата Ернеста Ґемінгвея. Саме так називається один з його найвідоміших романів - «По кому подзвін». Той, хто не тільки чув про Ґемінгвея, але й читав (принаймні, починав читати =))) ) вищеназваний роман, знає, що ці слова (навіть більше – епіграф, який і я взяв епіграфом до цієї сторінки) взяті з творчості Джона Донна. Чесно кажучи, сам роман мені не дуже сподобався, а от епіграф вкарбувався в пам'ять, і я вирішив з'ясувати, хто такий цей Джон Донн, і звідкіля саме Ґемінгвей взяв епіграф.
Отже, Джон Донн – англійський поет та письменник, представник метафізичного напрямку, автор ряду елегій, сонетів, а також релігійних проповідей. Народився 1572 в католицькій родині та виховувався в католичному дусі, навчався в Оксфорді та Кембріджі, але диплому не отримав через обмеження для католиків, що існували того часу в Англії. Після дворічних подорожей по Європі, стає секретарем у впливого дворянина, закохався у його племінницю і потайки одружився на ній. Коли про це стало відомо, дворянин вигнав Донна з роботи та домігся його ув'язнення.
Вийшовши з тюрми, Донн від'їжджає до маєтку родичів дружини і оселяється там. Аби покращити свій матеріальний стан, приймає англіканство та пише ряд антикатолічних творів. Двічі обирається депутатом парламенту, має багато дітей. 1617 року його дружина помирає, стиль його творів стає значно мрачнішим, а 1621 року Донн стає настоятелем знаменитого собору святого Павла в Лондоні. Помер Джон Донн 1631 року.
Джон Донн вважається майстром химерного образа, широкої метафори, яка поєднує дві несхожі ідеї в одну. На відміну від образів поетів Єлізаветинської лірики, більшість з яких використовували прості кліше, порівняння близьких об'єктів, як-то “кохання” та “роза”, метафізичні образи несе більшу глибину порівняння двох несхожих об'єктів – наприклад, як ми побачимо далі, нещастя та багатства.
Треба зазначити, що творчість Донна вплинула не лише на Ґемінгвея, але й на Томаса Мертона, який має твір “No Man is an Island” (“Жодна людина – не острів”). Назви творів обох письменників походять із твору Meditation XVII (зі збірки "Devotions Upon Emergent Occasions") Джона Долла, переклад якого я і надаю далі. Переклад мій, а оригінал можно знайти, наприклад, за посиланням isu.indstate.edu/ilnprof/ENG451/ISLAND/text.html. Як на мене, слова дуже сильні. Людям, які вкрай негативно відносяться до релігії читати не треба.
Meditation XVII (зі збірки "Devotions Upon Emergent Occasions")
Nunc lento sonitu dicunt, morieris.(Дзвін, що дзвоить зараз за іншим, каже мені - ти помреш)
Можливо, той, по кому подзвін, настільки хворий, що він не розуміє, що подзвін за ним; і, можливо, я сам вважаю свій стан кращим, ніж він є насправді, в той час коли ті, що знаходяться навколо мене і бачать моє становище, могли примусити дзвони бити за мною, а я не знаю цього.
Церква Католична, Всесвітня, саме такі й дії її; все, що вона робить, належить усім.
Коли вона хрестить дитину, ця дія стосується й мене, оскільки ця дитина таким чином приєднується до тіла, котре очолює мене і пристає до тіла, частиною якого є і я.
І коли вона ховає людину, ця дія стосується й мене: все людство має єдиного автора і є єдиним томом; коли одна людина помирає, одна частина не виривається із книги, але перекладається на кращу мову; і кожна частина має бути перекладеною на неї; Господь тримає декількох перекладачів; деякі частини перекладаються віком, деякі – хворобою, деякі – війною, деякі – правосуддям; але рука Господня на кожному перекладі, та Його рука сшиє всі розрізнені аркуші знову для тієї бібліотеки, де кожна книжка лежатиме відкритою одна до іншої.
І тому дзвін, який кличе на проповідь, кличе не проповідника, але паству прийти, отже, цей дзвін кличе нас всіх; але набагато більше мене, що наближений так близько до двері хворобою.
Раніше існувала дискусія, довга, як тяжба (в якій набожність та самоповага, релігія та роздум, були змішані), який саме з релігійних орденів має дзвонити до молебну першим зранку; і було визначено, що першими мають дзвонити ті, що прокидаються раніше за всіх.
Якщо ми вірно зрозуміємо велич цього дзвону який б’є до кожної нашої вечірної молитви, ми будемо раді примусити себе всавати раніше, в тому розумінні, що цей подзвін має бути нашим так само як того, для якого він насправді і є.
Дзвон б’є для того, хто розуміє, що він б’є; і хоча він переривається врешті, але з тієї хвилини, як це трапилось, він воз’єднується з Богом.
Хто не кидає своє око на сонце, що сходить? Але хто відводить погляд від комети, що вибухає? Хто не склоняє своє вухо перед дзвоном, що б’є з будь-якої причини? Але хто може затулити його від дзвону, який проводжає часину тебе самого з цього світу? Немає жодної людини, що була б сама по собі, як острів; кожна людина – це грудка землі, частка суходолу.
Коли камінь змиває морем із узбережжя, малішає Європа, так само, як і тоді, коли вода поглинає цілу скелю, чи оселю твого друга, або твою власну: тому із смертю кожної людини малішаю і я, бо я єдиний з усім людством, і тому ніколи не питай, по кому подзвін – він по тобі.
Ми не можемо назвати це ані випрашувнням нещастя, ані його позичанням, начебто ми самі були б недостатньо знедолені, щоб стукати у інші двері, аби взяти до себе горе наших сусідів.
Дійсно, цю жадобу було б неважко вибачити, якби вона була, оскільки скрута – то є скарб, але рідкісна людина має недостатньо його.
Немає людини, яка б не мала достатньо горя, зрощеного та поспілого нею, і готовою відійти до Бога з тією скрутою.
Якщо людина несе скарб у злитку, або у самородку золота, і не має його у формі грошей, його скарб не допоможе йому у подорожі.
Горе – то скарб за своєю природою, але він не є грошима для використання, за вийнятком того, як ми за його допомогою наближаємось ближче і ближче до нашого дому – до небес.
Інша людина може бути також хворою, і хворою смертельно, і цей тягар має лежати на його тілі, як золото в копальні, і не має ніякого зиску для нього; та цей подзвін, що розповідає мені про його горе, викопує то золото та віддає мені: якщо це попередження про небезпеку іншого примушує мене замислитися про власну, і тим самим врятувати мене, навертаючи за допомогою до Господа, який є єдиним нашим спасителем.
translation is copyrighted ©
|
|
|
Альбом містить 13 композицій, серед яких вже розкручена у кліпі «Girlfriend» та саундтрек до "Ерагону" «Keep Holding On». Чесно кажучи, я вражений. Вражений цим альбомом. Але, на жаль, не через те, що він дуже кльовий, а якраз навпаки. Він значно гірший попереднього «Under My Skin» (2004), не кажучи вже про феноменальний «Let Go» (2002), який свого часу просто підірвав світовий музичний простір і відкрив широкому загалу ім'я Авріл Лавін. Більшість же пісень альбому «The Best Damn Thing», скоріше, нагадують вінніпухівські «крічалкі і вопілкі», а не попередні оригінальні твори канадської співачки - у альбомі 10 «Ґьолфрендів»-клонів...
І якщо в пресі зараз можна почути думку про те, що начебто «дівчинка-рокер» подорослішала та посерйознішала, то насправді все, виявляється, навпаки. Ні, можливо, «подорослішання» стосується вигляду – одежі та зачіски співачки, а також її сімейного стану, але стосовно музики таке твердження не має жодних підстав.
Пригадується анкдот, коли зустрічаються старі друзі після довгої розлуки і один каже:
- Гей, а ти з роками зовсім не змінився!
І отримує відповідь:
- А ти змінився. Ти – деградував.
Таких глибоких і зрілих у життєвому розумінні речей, як, наприклад «Too Much to Ask» у «Let Go» чи «Slipped Away» в «Under My Skin», цей альбом просто не має. Так, «Keep Holding On» може потягатися, але ж він був написаний для фільму про драконів і безпосередньо до альбому має тільки те відношення, що фізично розміщений з ним на одному диску... А до загальної картини платівки ця композиція просто не вписується. На щастя.
Дві пісні, які, на мою думку, крім «Keep Holding On», є сенс послухати - це «Runaway» та «Alone». Але більше – нічого. Дуже прикро...
|
|
|
Хто-небудь знає, якою комбінаціює клавіш у Віндовз отримати літеру «Ґ»??? Особисто для мене це неабияка проблема, адже, щоб отримати цю літеру, я спочатку маю використовувати пункт меню «Вставка» - «Символ», а потім «копі-пастити». Це не дуже зручно, м'яко кажучи. Що цікаво, в Лінукс все дуже просто – «Shift» + «». Клятий Майкрософт і тут влаштовує западло =))))
|
|
|
Є люди, які настільки підсіли на продукти Microsoft, що не уявляють собі життя без них, в тому числі, і без Internet Explorer. Мандрувати по мережі за допомогою іншого бравзера їм неможливо навіть уявити. Змінити звичний Explorer на більш безпечні, функціональні та вільні у використуванні Opera чи Mozilla комусь не дозволяє звичка, комусь – ідеологія, а комусь – просто лінощі. Щож, останнім людям допомоготи дуже важко - лінощі, як кажуть, не лікуються, а от першим двум групам користувачів допомогти можна. Зокрема, порадити кілька бравзерів, які, з одного боку, є тим самим близьким до серця Експлорером, а з другого – мають значну частину переваг Opera та Mozilla, як-то жупани, плагіни, блокуання поп-апів, тощо. Кому цікаво – пробуйте і користуйтеся =)
MAXTON
 Офіційний сайт: www.maxthon.com
Maxthon — веб бравзер компанії MySoft Technology. Maxthon використовує ядро бравзера від Microsoft — Trident. Завдяки цьому, Maxthon зберігає повну сумісність із сайтами, оптимізованими під бравзер від Microsoft, але, на відміну від останнього, має додаткові можливості. При цьому не слід забувати, що немає нічого ідеального в цьому світі, тому Maxthon наслідує і недоліки Internet Explorer, особливо що стосується безпеки та підтримки CSS2.
Avant Browser
 Офіційний сайт: www.avantbrowser.com
Avant Browser — безкоштовна перероблена версія бравзера Internet Explorer. Можна сказати, що це гібрид з Opera, бо більшість додаткових функцій взято саме з норвезької програми. Використовує плагіни, налаштування та улюблені закладки з Internet Explorer, тому перехід з бравзера Мєлкого Софта на Avant Browser має відбуваєтися швидко та зручно.
|
|
|
«Брехня виникла разом з появою мови»
О.Шпенглер
Нижче наведені хороші і, на мою думку, правдиві слова. Звичайно, я їх не вигадав сам, а позичив на http://www.liveinternet.ru/users/censored_angel/. Той, в свою чергу, можливо, взяв їх ще у когось... Цікаво, чи не погодитесь ви з якимось із тверджень. Звичайно, є поодинокі випадки, коли ми говоримо саме те, що і відчуваємо, але як рідко це буває... І як важливо сказати те, що потрібно, поки не стало занадто пізно...
Ми говоримо: «Мені більше немає для чого жити», коли хочемо, аби хтось разупевнив нас у цьому.
Ми говоримо: «Тут холодно», коли нам необхідно відчути чийсь дотик.
Ми говоримо: «Мені нічого від тебе не потрібно», коли не можемо отримати те, що нам треба.
Ми говоримо: «Я не підіймав(ла) слухавку, бо був (була) зайнятий(а)», коли нам соромно визнати, що ми більше не раді чути цей голос.
Ми говоримо: «Я нікому не потрібен (потрібна)», коли в дійсності ми не потрібні одній єдиній людині.
Ми говоримо: «Я впораюсь», коли соромимось попросити допомоги.
Ми говоримо: «Ти добрий друг», тільки коли забуваємо додати «але тобі не стати для мене ким-то більшим».
Ми говоримо: «Це не головне», коли знаємо, що в нас немає іншого вибору, як змиритися.
Ми говоримо: «Я довіряю тобі», коли боїмось, що стали іграшкою.
Ми говоримо: «Я був (була) поруч», коли не можемо знайти собі виправдання.
Ми говоримо: «Дякую тобі, за те, що ти є», коли не можемо сказати «Я люблю тебе»
Ми так багато всього говоримо, що коли на язиці залишаються три останніх невикористаних слова, ми зачиняєм рот, дивимось додолу і мовчимо...
|
|
|
 В п'ятницю уніч я дивився по Євроспорту огляд матчів Ліги Чемпіонів УЄФА. Отримував естетичне і моральне задоволення від голів ван Буйтена у ворота Мілана. Щось я не можу згадати, коли б це Мілан пропускав 2 голи від центрального захисника... Ну, то річ не в тім. Коли передача перервалася на рекламу, я, як зазвичай, почав клацати по інших каналах і випадково потрапив на якесь політичне шоу російського телебачення, присвячене кризі на Україні. І от, одна «мудра» людина, головний редактор якогось московського видавництва, каже: Ющенко розпустив парламент, бо Янукович збирався через кілька місяців провести референдум щодо вступу в НАТО, на якому 80% населення проголосували б проти. Американські хазяї наказали Президенту України позбутися цієї загрози. Отак-от. Ні тобі політичної боротьби, ні владних, ні економічних ентересів, ні різних поглядів на розвиток країни. Все просто – НАТО. А ми-то думали... Мені одразу прийшли на думку два вислови. Перше – мого шкільного класного керівника, яким вона постійно акцентувала увагу на наших розумових здібностях: «Таких ідіотів я ще не бачила!» А друге – рядки з пісні гурту «Ундервуд»: «По нєбу, как по мостовой, нєсут мєня цвєтниє кальоса...» Бо без колес тут могло і не обійтись. Або так, або ж добру траву курять в деяких московських видавництвах. Потім ще пригадалася сумна історія про одного повоєнного американського міністра, який викинувся з вікна з криками: «Russians are coming!» Йому, бідоласі, привидилися радянські танки на вулицях Вашінгтона... Я так дивлюся, скоро, мабуть, з московських хмарочосів почнуть стрибати люди з криками «НАТО срєді нас!!! Спасайся, хто может!» Це погано. Люди повинні жити і працювати на благо Вітчизни та людства заголом, як-то кажуть, сіяти «разумноє, доброє, вєчноє». Але для того не треба курить траву – доведено наукою, що це вбиває розумові процеси у головному мозку. А при поясненні причин різних подій не завадить іноді пригадати бритву Окама.
Зі своєї сторони маю сказати, що вступ чи невступ до НАТО мене хвилює менше, ніж мисль, чи є життя на Марсі. Але, чує моє серденько, що ця істерія буде нарощуватися, і НАТО стануть називати головною причиною дитячої злочинності та половини харчових розладів, що виникають на території України. В такому разі я стану активно підтримувати ідею вступу до Североатлантичного Альянсу, аби зберегти людські життя від небезпеки стрибків з вікон хмарочосів – може, занадто нервовим людям таки полегшає, коли НАТО дйісно прийде... А покищо в мене народилася невеличка казочка на обговорювану тематику. Казочка, повна гіперболізованих і спотворених фактів та недоречних метафор. Але якщо такими прийомами користуються політики та інші, то, мабуть, можна використовувати їх і в літературі. Не звертайте, будь ласка, уваги на деякі сюжетні нестиковки та логічні розбіжності – вони задіяні навмисно, аби створити атмосферу нереальності та деякого божевілля подій. Власно кажучи, я сказав би, що це притча, якби знав, де в ній мораль. Мабуть, в епіграфі... Тому я його і виніс в кінець, порушуючи всі канони =) І ще дещо з перших уст – автор спробував показати лише абсурдність ситуації, масової істеріїї, що має місце. Автор не на чиїй стороні, принаймні поки що. Якщо мені не вдалося цього показати - то прошу вибачення.
КАЗКА
Як прийнято казать, в уєздном городє Н в охайному будиночку з соломя'ною стріхою жив собі Хлопчик, на прізвище Мальчєг. Жив собі, не тужив, закохувався у дівчат та полював метеликів на лісових галявинах за містом, вирощував моркву та ананаси на присадибній діляниці. Розмірене життя, ідилія, пастораль прямо. Але ж все і крізь добре ніколи не буває. І навіть якщо комусь десь добре живеться, то обов'язково знайдеться той, хто скаже: «Ах, вам хорошо жить? Тогда ми ідьом к вам! Будєтє жить хрєново!» І мотивують подібні антигуманні дії підтримкой рівноваги сил в пріродє та боротьбою с ентропієй на макроуровнє чєловєчєского социума. Хлопчик з його метеликами виключенням не став.
Одного дня до його міста, як свого часу цигани до Мокондо, прийшла товпа Тьоток і Дядєк з Червоними Флагамі та Витрещеними очима. Вони установілі на одній з площ палаточний городок і почали передрєкать майбутній катаклізм, а саме - скорий прихід до міста таємничої організації НАТОс.
Якщо ви ще не знаєте цього, НАТОс – то є абревіатура від Наддержавний Ал'янс Терористичних Організацій світу. Вважається, що НАТОс очолює лічно президент однієї супердержави (не будемо вказувати пальцем) Джон Великийкуш-Середній, який, за словами прямого ідеологічного нащадка Чє Гевари Гуго Чавєза, є реінкарнацією не кого-небудь, а самого Сатани-Антихриста. За іншими відомостями, організацією НАТОс телепатично керують прибульці-інсектоїди з планети Омікрон-18, що преребувають в анабіозі у льодовиках Антарктиди та для підтримки життєдіяльності живляться негативними емоціями та плотською хіттю людей. НАТОс якраз і має їх забезпечувати вищеназваними поживними речовинами у промишлєнних об'ємах. Як би там не було, але майже достовірно відомо, що головною метою ал'янсу є знищення видимої частини космосу шляхом підриву солнц усіх спектральних класів та фазової перебудови пространствєнно-врємєнного контінуума. Прибічники версії про прибульців таку мету пояснюють тим, що для цивілізації інсектоїдів з Омікрона-18 сакральним фетишем є суїцид, а головним богом – метелик на ім'я Глобальний Капєц, який, за давньою легендою, має явіццца лікующєму народу у час зникнення Всесвіту і своєю появою ощаслівіть всєх невідомим сучасній науці способом. А от навіщо знищувати Млєчний Путь і сопутствующіє галактікі Джону Великийкуш-Середньому – достовірно невідомо. Можливо, він просто ображений на весь світ після того, як подавився солоним крєндєльком, і тепер просто заповнює порожнечу життя бєзсмислєнной жорстокістю.
Але ж повернемось із метагалактичних масштабів на грєшну землю. Отже, Тьотки і Дядьки з Червоними Прапорами і Витрещеними очима зайняли один з майданів у місті і почали лякати людей капцом і ужосом, який невдовзі принесе НАТОс. Одні люди вірили і від страху втрачали розум, другі співчували, ділилися харчами та теплою одежею, а потім поспішали своєю дорогою; треті не звертали жодної уваги, а четверті навіть крутили дулі та показували язики та середні пальці, що дуже злило Дядєк І Тьоток з Червоними прапорами і Витрещеними Очима. Других, третіх та четвертих було подавляюче большинство, що в ніякому разі не влаштовувало Тьотєк і Дядєк з Червоними Флагамє і Витрещеними очима, бо за кожну ввєржену в пучіну бєзумія людину їм був обєщан откат з Міністерства Охорони Здоров'я, яке як раз мало отримати матеріальну допомогу от іноземних інвесторів на боротьбу зі коров'ячим сказом. Отже, побачивши, що в місті небагато бажаючих втратити розум або вступіть в партію, Тьотки і Дядьки з Червоними Прапорами і Витрещеними очима вирішили заняца доставкой єдінствєнно вірної ідеології безпосередньо по домівках, аби на місці роз'ясняти люду всю небезпеку приходу НАТОс. Як і слідувало чекать, нє омінула чаша сія і нашого Мальчєга.
Агітгруппа швидко оточила його будиночок з соломяною стріхою, Тьотка з Витрещеними Очима постукала в двері. Не встигли вони відчинитися, а Хлопчик вийти з хати, як Дядька з Червоним Прапором заволав прям йому в пику:
- Будь бдітєлєн, таваріщ! Імпєріалістічєскіє йастрєби слєтаюца отвєдать твоєй плоті! Найді спасєніє в партіі ілі добровольном сумашествіі!
- Наскільки я могу бачить, ви обрали другий варіант! - сказав Мальчєг, роздивляючись натовп Тьоток і Дядєк з Червоними Флагамє і Витрещеними очима.
- Товарісч, ти глубоко ошібаєшся, партія єсть наше убєжище! Прісоєдєняйса! - бил отвєт Дяді з Червоним Прапором. - Іначє твоі дєті погібнут в горячіх точках за чужиє інтєрєси, за прєзрєнний мєтал із чорнава золота!
- В мене немає дітей!
- Справді? - Дядя з Червоним Флагом анітрохи не знітився. - Ну, тоді НАТОс розшматує тебе на тисячі частєй і прєвратіт в біомасу для виращіваня кібєрнітічєскіх організмов!
Хлопчик був вражений. Такого повороту собитій він не чекав.
- Що, справді, НАТОс жаждєт моєї плоті???
- Можеш нє сомнєвацца! О, НАТОс! НАТОс! Оні пріходілі по ночам ко мнє і хотєлі забрать у мєня душу! - заверещала Тьотка з Витрещеними Очима. - І только вєра в наших вєчноживущіх вождєй помогла мнє спастісь!!!
Хлопчик почав нервуватися. Він не хотів отдавать свою душу – вона була йому потрібна самому. Він хотів закохуватися у дівчат та ганятися із сачком за метеликами, що, як відомо, прі налічіі отсутствія душі неможливо.
- До вас вони теж приходили? - спитав Хлопчик у Дядька з Червоним Прапором.
- О, да, ето било чудовіщно!
- І вони теж казали, що хочуть забрати вашу душу?
- Нєт! Оні говорілі, што вирвут мнє пєчєнь!
- Який жах! - Мальчєг затремтів від страху. - А в мене вони що будуть вимагати – душу чи печінку?
Він і сам не зрозумів, чому запитав це. Бо ж загальновідомо, що без печінки, так само як і без душі, неможлитво ані закохуватися у дівчат, ані ганятися із сачком за метеликами. Тому великої різниці, чесно кажучи, й не було.
- Все одразу, бо ти ще зовсім юний, і всі твої органи підходять для трансплантації! - відповів хтось із натовпу.
- Нєт! - рішуче возразіла Тьотка з Витрещеними Очима. - Ето в корнє нєвєрно! Согласно новой ідєологічєской доктрінє, прінятой на плєнумє внєочєрєдного сім тисяч вісімсот двадцать шостого Ордєна Красного Знамєні с'єзда нашей партіі, нащьот етого мальчіка у НАТОс другіє плани – оні порєжут єво на мєха і повєсят єво на крючок! Ето глава 45, параграф 18, пункт 107! Ви - глупци, хто нє знаєт дактріну партіі – тот бєззащітєн пєрєд НАТОс!
Толпа Дядєк з Червоними Прапорами і Тьоток з Витрещеними очима с іспугом моментально витягла з кишень невелички червоні книжечки із надписом «Доктріна, прінятая на плєнумє внєочєрєдного 7826 Ордєна Красного Знамєні с'єзда партіі». Всі прийнялися шукати главу 45, параграф 18, пункт 107.
Але ж в хлопчика не було книжечки, яка б могла захистити його від Вселенського зла! Більше того - він не мав навіть віри у вєчноживущіх вождів! Тому, почувши такі кепські новини, Хлопчик остаточно піддався паниці, зачинив двері, закрив їх на всі замки, а потім ставні на - засови, і вирішив більш ніколи не виходити на вулицю, аби там його не зловив НАТОс і не порізав на мєха, і не повісив на крючок. Їжу Мальчєг став замовляти через Інтернет до хати, і весь час сидів і ждав моменту своєї загибелі, адже серйозно не вірив в те, що солом'яна стріха його дома зможе захистити від бомбардувальників НАТОс.
- Нє скривайся от нас, таваріщ Мальчєг! - кричали йому Тьотки з Витрещеними Очима і Дядьки з Червоними Прапорами, приходячи кожного дня до його будиночка. - Ми прінєсьом тібє спасєніє от імпєріалістічєскіх коршунаф!
Но Хлопчик так і не відчиняв більше ім двері. Не те, щоб він не мав їм віри, але боявся, що агент НАТОс може витрищити очі, взяти червоний прапор і вдертися у його помешкання підступом. Так пройшло декілька місяців, і щоденно до нього в двері стукали Тьотки з Витрещеними Очима і Дядьки з Червоними Прапорами, і жахали його лячними історіями про НАТО. В Японії відбувся землетрус, а в Тихому океані - цунамі; сірна пожерла всі врожаї в Єгипті, а в Каліфорнії померзли всі цитрусові; скажені дикі коти покусали китайців і заразили їх атіпічной пнєвмонієй, а на днє морском пробуждаєцца тьомноє язичєскоє божество Ктулху. І все це проіскі НАТОс, єдінствєнноє спасеніє від якого – велетенські людиноподобні роботи проізводства Іжевского автомобільного завода. Корочє, як-то кажуть, чим далі в ліс – тим товще партізани, і з кожнем днем Хлопчик все глибше погружався в апатію і депресняк.
Але, як ми вже зазначали на початку історії, все рано чи пізно закінчується, причому не тільки хороше, але й погане, що не може не радувать. І от, виражаючись словами давньогрецького винахідника Платона (який, до речі, в свій час сам належав до НАТОс і, аби отримать літєратурноє прізнаніє в суспільстві, підірвав водневою бомбою острів Атлантида), «в один день і бєдствєнную ніч», прийшов до Хлопчика Злобний Буржуїн. Він був гладкий і червонопикий, наче відгодована свиня, на коротеньких ніжках, у костюмі від Армані, кармани забиті під зав'язку пачками долярів та акціями Майкрософт, на кожному пальці рук - золте кільце з самоцвєтом. Портрет завершували білі штучні зуби, з яких стирчала здоровенна сигара марки «Гавана», що була змотана на шоколадних стегнах мулатки в ужасних условіях гарячого сонця острова Свободи та колючого дрота бази Гуантанамо, де стерв'ятники НАТОс звили собі гнездо. Вобщєм, то був тіпічний представник світового зла, що змащує машину капіталізма кров'ю рабочіх, пєшка в подлой мєжгалактічєской ігрє прибульців-інсектоїдів. Саме такий отвратітєльний во всєх отношеніях персонаж прийшов до Хлопчика, стучить йому в двері й каже:
- Відкривай, нещасний! Внємлі словам істіни! Homo homini lopus est!.. Тобто, я хотів сказать, чи відомо тобі, що всі люди – брати і сестри, як нещодавно доведено генетичними дослідженнями берцової кістки рєліктового гомініда?
Хлопчєг налякано відповідає з-за дверей:
- Ти хто? Я нікому нє откриваю, бо Тьотки і Дядьки з Червоними Прапорами і Витрещеними Очима сказали, що незабаром має прийти НАТОс і всєнєпрємєннєйше порєжєт мєня на мєха і повєсіт мєня на крючок!
- Ха-ха-ха! - зареготав Злобний Буржуїн, потрясая велетенським брюхом і пережовуючи сигару. - Що за несинітниця? Ті Тьотки і Дядьки, мабуть, несповна розуму і проживають за адресою проспект Свалки Історії, 666!
- Несповна розуму – то точно, - роздався голос поза дверима. - А от проживають вони десь на майданє у червоних палатках, а де саме – не знаю і знати не хочу, мені вистачає того, що вони кожного дня приходять до мене і виводять з психічної рівноваги, лішают емоціонального равновєсія. Вони – козли, коториє рєально мєшают мнє жить, туди-їх-розсюди! Але ти не відповів на моє питання. Хто ти? Ти нє смєрть моя, ти нє з'їш мєня?
- Я – Злобний Буржуїн! - була йому відповідь. - Пріньос запіску от вашого мальчєга!.. Тьфу, ета... В смислє, вашему Мальчєгу!
- Азм єсьм мальчєг!
- Шо, справді? - Злобний Буржуїн значно пожвавішав. - От і добре! У мене до тебе офіціяльна пропозиція унічтожить єдінство братскіх славянскіх наро... Еее... Тобто, я хотів сказать, що приніс вам повістку щодо вступу в НАТОс! Отримайте і розпишіться! В разі відмови завтро до вас приїдуть зєльониє чєловєчкі на бобікє і заберуть силою! Крім того, ви матимете нести адміністративну відповідальність і сплатить штраф у 17 гривень!
- Ай-ай! НАТОс! Таки справді смєрть моя прийшла! - Хлопчик почув себе в міцних обіймах кондратія. - Ти забереш в мене душу і печінку???
- Га-га-га! - знов несамовито зареготав Злобний Буржуїн. - Навіщо? Це дурниці! Адже ти нам потрібен цілий, інакше не зможеш заряджати реактивні установки снарядами з урановими... Мммм... Еее... Коротше кажучи, ми желаєм тобі тільки всєх благ, в тому числі і територіальної цілосності твого суєвєрного... то єсть, сувєрєнного тіла!
- А які ще блага ви мені надасте? - Мальчик був дуже практичний і хотів, по меншій мірі, знов мати змогу влюблятися в дівчат і полювати метеликів із сачком.- Чи буде в мене можливість кохати дівчат і ганятися з сачком за метеликами?
- Конєшно! - Злобний Буржуїн пішов в останню психологічну атаку, намагаючись діяти сілой убєждєнія. - Ти зможеш кохати не тільки дівчат, а й навіть хлопців! Офіціально заключити брак з тим хлопцем, який тобі сподобається! У нас в НАТОс таке можна, у нас демократія і полноє равноправіє! І у нас легально можна ходити до повій! І ніхто тобі нічого не скаже, тіки плати гроші! І ловити метеликів ти зможеш навіть вдома! В аптеці можна купити трави, забити косяк – і найкращі метелики самі злетяться до тебе! І все це дозволено законом! Члени НАТОс мають велечезні переваги! Ти тільки подумай – величезна кількість доступних хлопців і дівчатат із привабливими тілами, цілі лани курева!
- А простітуткі точно будуть? - з підозрою перепитав хлопчик, не вірячи свому щастю. - І трава будєт?
Злобний Буржуїн йому й відповідає:
- Будєт, будєт, шашлик із тєбя будєт в ядєрном армагєдонє!... Гм.. То єсть я хотів сказать, что будєт морє обкурєних повій! І всьо за демпінговою ціною!
Протів такого аргумента встояти було неможливо, і Хлопчик, не марнуючи часу, відкрив двері і лічно підписав угоду про вступ до НАТОc. Звичайно ж, власною кров'ю, бо боги Темряви з Омікрона-18 не визнають інших договорьонностей.
Після того Злобний Буржуїн витяг з кишені членський квиток НАТОc і простяг його Хлопцеві.
- Це шо? - здивувався той. - Сезонний абонемент на вулицю Розових Ліхтарів в Амстердамі?
- Ні! - Відповів Злобний Буржуїн. - Краще! Це магічний талісман, який відлякуватиме від твого помешкання Прізракі Комунізма!
І пояснив Мальчєгу, що насправді Тьотки з Витрещеними Очима і Дядьки з Червоними Прапорами – то нещасні люди, якими заволоділи злі духи, Прізраки Комунізма, ім'я яким – Парт'ячейка. А чого боїца Прізрак Комунізма більш за все? Звичайно, свободної людини, ісповідуючєй ліберальні та демократичні цінності, в тому числі свободу вступать в однополиє бракі та вживати легкі наркотичні речовини. А саме це і гарантує НАТОс своїм членам, захищаючи ліберальні свободи армадою авіаносців з літаками-нєвідімками та орбітальною платформою з лазером, яким можна спалить будь-який вражий мегаполіс в лічені хвилини.
Хлопчик дуже зрадів цьому, бо, чесно кажучи, ці всі Тьотки з Витрещеними Очима і Дядьки з Червоними Прапорами порядком його дістали і ледь не вкинули в хаос коров'ячого сказу. І неважливо, що вони насправді виявилися не козлами, що заважають жити, а привидами – членський квиток НАТОс відтепер берегтиме його. Отже, Мальчєг із вдячністю взяв квиток, після чого одразу схватив свій великий сачок для полювання на метеликів і гостру голку, аби штрикати нею у несчастних жуків, та поїхав за місто охотіца за комахами. Звичайно, за знущання над живими істотами постраждає його карма, і в наступному житті він переродиться у світі голодних духів-ракшасів, але ж зараз мова не про це.
Ага, так от. Хлопчик поїхав на пріроду, вже не боючись нікакіх Тьоток і Дядєк з Червоними Флагами та Витрещиними від люті очима, бо він став члtном НАТОс, а члени цієїорганізації нікого не бояцца по опрєдєленію. А Злобний Буржуїн пішов собі геть, підло посміхаючись та задоволено потираючи руки, адже він щойно занапастив ще одну нєвінну душу, яку в майбутнєм зможе використати як гарматне м'ясо у боротьбі за капіталістічєскіє ідеали проти марксистських партизанів Колумбії у влажній сєльві чи проти маоістських повстанців Непалу на висотє многа тисяч мєтрів. Звичайно, як було сказано вище, кінцевою метою НАТОс є знищення Всесвіту на корню, але вирішення цієї глобальної задачі було відкладено на невизначений строк після того, як вчені у сєкрєтних лабораторіях зіштовхнулися з деякими труднощами, намагаючись совєршить на практиці коніфолдноє преретворення многообразія Калабі-Яу, опісивающєго мєтріку дванадцятимірного пространства-врємєні нашого Всесвіту. Немає сумнівів, що в свєтлом імпєріалістічєском будущєм, через тисячу років після початку роботи Большого Адронного Колайдєра, мєчти, як то кажуть, прєтворяца в жисть. Але наразі НАТОс вимушений займатися більш приземленими речами – строіть козні протів Соціалістічєского інтернаціонала, намагацца отдєліть Курільскіє острова от Расєі та вживіть чіп-імплантант нєпосрєдствєнно в мозх Гуго Чавєсу, який насправді є красним магом висшей стадіі посвящєнія і плодіт в неймовірних колічєствах партізан-зомбі та викликає з потустороннього світу Призраків Комунізма, а потім насилає всю цю нечість на мірние капіталістічєскіє міста, в єдіном поривє усєрдно трудящієся над вирішенням задачі знищення Всесвіту.
Отже, підводячи ітоги, можна сказать, що наша історія завершилась щастливо. Мальчєг отримав можливість відвідувать дома тєрпімості со скідкой, курить ганджубас та займатися теоретичною і прикладною наукою - тим більше, що після вступу до НАТОс він отримав великий грант від Фонду Джорджа Сороса для закріплення розвитку демократії у власній свідомості. Тьотки і Дядьки з Витрещеними Очима і Червоними Флагамє, як почули, що хлопчик вступив до НАТОс, одразу покінулі город і пішли на землі, де ще не ступала нога імпєріалістічєского хижака, бо Прізракі Комунізма бояцца НАТОс, як чорт ладана, хоч самі й не розуміють, чому – певно, передчувають нутром, що осущєствлєніє фазової перебудови вакуума нє за горамі, а прі таком лєвом раскладє не виживуть навіть привиди. Ну, а членський квиток НАТОс Хлопчику став непотрібен, і тепер валяється собі в шухляді поруч з продірявленими голкою жукамє та прочімі насєкомцамі. Але мудрий Мальчєг про квиток не забув, і витягує його строго раз на рік, в День Всіх Святих, аби пугать людєй на уліцах.
«Наш враг – это наше невежество, наш враг – это наш страх; наш враг тот, кто внушает ненависть ко всему новому и необычному, ибо однажды эта ненависть обернётся против нас и сокрушит нас...»
Якщо не помиляюсь - Откровіння Йоана Богослова.
|
|
|
Той, кому остогидла "свята трійця" бравзерів під Віндовз (Explorer, Firefox, Opera) можуть подивитися наступні альтернативні бравзери:
SeaMonkey www.mozilla.org/projects/seamonkey
Flock www.flock.com
Який небудь розумник може після перевірки сказати, що перше - це Модзілла, а друге - Вогнелис, але це не так. Це їх нащадки. Врешті-решт, все, окрім, мабуть, Опери - нащадки Mosaic, так що не будимо займатися теоретизуванням, а просто спробуйте. Після того, як я встановив і спробував Flock, моя улюблена Опера відійшла на другий план, хоча Вогнелиса я вже до того забракував. Питливі та уважні уми помітять, що ці бравзери відрізняються від їх родичів не тільки жупаном, але не буду розкривати всі карти - спрбуйте самі ;)
Також чекаємо Safari під Віндовз... Rumors are afloat...
|
|
|
Я, немов Діоген із фонарем, який шукав людину, продовжую пошуки найкращого у світі бравзера =)))
"Ніде я не зустрічав людину, але в Спарті, принаймні, бачив дітей," - казав Діоген, понуро сидячи у своїй діжці. Найкращого бравзера не зустрічав і я, але остання Опера руліт =) Та не однією Оперою, як-то кажуть, живемо.
 Ось, наприклад, досвічені користувачі повинні пам'ятати битву гігантів, що мала місце у середині 90-х років - між Netscape Navigator та Internet Explorer. Насамперед, через тісний зв'язок з операційною системою від батьківської компанії, Internet Explorer переміг, а невдаха Netscape Navigator почив у бозі.
Так, принаймні, думав я, поки нещодавно не напоровся на новину, що компанія Netscape випускає чергову версію свого бравзера - 8.1.3!!! Закачати софтину можна за посиланням:
browser.netscape.com/ns8/
Вже попрацював з нею десь із тиждень - враження непогані. Побудована вона, здається, на модзиллівському движці Gecko, але відрізняється від своїх родичів значно більше, ніж, наприклад, Flock ( sez.hiblogger.net/605.html) від Firefox =)))
По-перше, не дуже традиційний вигляд - і річ не тільки дефолтному чорному жупані, який виглядає дуже готично =))) у порівнянні з іншими бравзерами та їх жупанами за умовчанням. Адже головне меню програми не простягається на всю довжину вікна, як зазвичай, а займає лише необхідне місце, при тому - зправа, а не зліва, як усі звикли! Виглядає не дуже звично, немов хрестик закриття вікна зліва у Маках =) (хоча, звичайно, це можна змінити у налаштуваннях).
Фічі, що ще особисто мені сподобалися:
- Security Center. Бравзер дає знати користувачу, коли є проблема з безпекою. І це стосується не лише безпосередньо "зарази", але й spyware та adware (Spyware and Adware Protection).
- Можлвість переключатися між просмотром "як Interrnet Explorer" і "як Mozilla Firefox" - як відомо, движки цих бравзерів по-різному інтерпретують деякі теги HTML, та й JavaScript код для них різниться, тому одна й та сама сторінка може виглядати по-різному в різних бравзерах, а в Netscape ми маємо змогу роздивитися обидва варіанти!
- Профайли. Можна створювати різні профайли, аби тримати улюблені посилання та паролі окремо для кожного користувача. Для родин з маленькими дітьми навіть є можливість створення "дитячого профайла" під батьківським контролем =)))
Ну, і так далі, і тому подібне. Пробуйте і користуйтесь, якщо сподобається. А переді мною постало питання, який модзілла-подібний бравзер - Flock чи Netscape - обрати другою софтиною для дослідження мережі (після Опери, звичайно =Р ).
|
|
|
За посиланням
www.geni.com
можна знайти оригінальний сервіс, який через технологію флеш дозволяє побудувати своє родове дерево - родовід. Найбільший родовід наразі нараховує більше 1000 людей - мабуть, якесь африканське плем'я =))))
Сервіс насправді дуже корисний та зручний - можна змінювати масштаб, в якому роздивлятися дерево, відключати та включати гілки; кожній людині відповідає сторінка з інформацією про неї, яка включає фото, адресу проживання, електронної пошти, відомості про інтереси, освіту, та ще багато всього корисного.
Вада лише одна, і вона існує тільки для тих, хто не знає англійської мови =)
|
|
|
|
 |
|
Как вы относитесь к пробуждению Ктулху? | |
|
Avril Lavigne, futurama, Nightwish, web 2.0, авокадо, Давній Єгипет, інтернет, Ірена Карпа, Історія, Карпаты, Книги, Комиксы, Література, мате, подорожувати, путешествия, сара мішель ґеллар, сучасна українська література, тіффані амбер тіссен, українська мова, физика, футбол, хайвей, Ювентус | |
|
Комментариев 6
