Карпатський трамвай є якщо і не найцікавішим, то, безперечно, найоригінальнішим туристичним маршрутом в українських Карпатах. Карпатський трамвай - це невеличкий потяг із двох вагончиків, що їздить вузькою колією на Івано-Франківщині. Основний маршрут пролягає від селища Вигода Долинського району та, звиваючись понад річкою Мізунка, протягається майже до села Сенечів, що поряд Закарпатською областю. Грубий маршрут можна побачити на наступній мапі, де колія Карпатського трамваю позначена товстою червоною лінією. З цієї ж мапи можна отримати уявлення про місцезнаходження шляху трамвайчика серед Карпат.
Звичайно, від основного шляху існують різноманітні відгалуження, що добре видно із наступного малюнку. Тут можна більше детально роздивитися хід колії Карпатського трамваю серед гір та різноманітних туристичних принад регіону. Така розгалужена мережа колій була зроблена, звичайно, не для туристів. А для чого?... Щоб отримати відповідь на це запитання, треба звернутися до історії виникнення та розвитку Карпатського трамваю.
Як відомо, в 19 сторіччі благодатні землі Карпатського краю належали Австро-Угорській імперії. В другій половині сторіччя тут активно починає розвиватися промисловість. Зокрема, нарастає видобуток деревини, яка постачалась із Карпат до інших регіонів Габсбурської держави. До цього вирублені в горах дерева просто спускали вниз річками , але коли обсяги стали зростати, це стало призводити до замулювання річок, пошкодження берегів, на яких люди вирощували городину, і інших небажаних наслідків. Через це у 1890-х роках австрійський барон Поппер, якому належали лісозаготівлі поблизу Вигоди, почав будувати першу вузькоколійну залізницю, аби вивозити ліс до Європи.
Спочатку вагоня тягали кіньми, а перші потяги на паровій тязі зявилися у першій чверті 20 сторіччя. Цікаво, що громада села Старий Мізунь навіть за великі гроші не дозволила будувати залізницю лівим берегом, де люди мали городи, і будівельники мали прокладати колії на правому березі, під самими гірськими кручами, іноді видовбуючи шлях у камені, а іноді, навпаки, нарощуючи дорогу понад річкою. Ширина колії становить 760 мм, було використано рейки довжиною 7,0 м, і висотою 8 см із вагою 12,2 кг/м. На одну ланку клали 11 шпал. Протягом польського періоду між війнами головну лінію в долині Мізунки продовжили до Буковця і побудували вітку до лісництва Соболь.
Друга вузькоколійка в цьому Карпатському регіоні була побудована німецькою компанією "Orenstein & Koppel" у 1913 - 1920 роках і пролягала в долині річки Свіча від вигоди до Людвиківки, мала велику кількість мостів із дерева та каменю. В 1936 р. станції Свіча і Бескид стали кінцевими станціями цієї системи.
Після другої світової війни за вказівкою Сталіна для відбудови шахт Донбасу розпочалося масове вирубування карпатських лісів, і на цей час припадає розквіт вузькоколійної залізниці в Карпатах: загальна довжина двох магістралей Вигодської вузькоколійки разом з відгалуженнями сягнула 180 кілометрів. Саме в цей час обєдналися дві вище описані вузькоколійні магістралі - в долинах Мізунки та Свічі. Проте за часів Брежнєва обсяги лісозаготівель знижуються і вузькоколійка починає занепадати. Повені наприкінці минулого століття знищили половину колій Карпатського трамваю.
Наразі Карпатським трамваєм рух існує по двох лініях: на Дубовий Кут – Глибокий – Солотвине – Сенечів і на лісництво Лисак – лісництво Бескид і далі. Гілка на Студений і Яловий знаходиться в стадії реконструкції. Звичайно, і зараз Карпатський трамвай використовується лісорубами, але крім цього він стає все більш популярним серед туристів. Найпопулярнішим і найпростішим туристичним маршрутом Карпатскьим трамваєм зараз є Вигода - Мізунь - Дубовий Кут, із зупинкою на Мізунецьких водоспадах. Але про краєвиди цієї подорожі - наступного разу :)
Деяку додаткову інформацію ще можна отримати з офіційної сторінки організатора маршрутів.
УВАГА! Розміщені нижче світлини НЕ ЗАХИЩЕНІ авторським правом - вони розповсюджуються за ліцензією Creative Commons Attribution-NoDerivs. Це означає, що дозволяється вільне використовування світлин як в некомерційних, так і в комерційних цілях, за умови посилання на їх автора та невикористання задля виконання похідних робіт.
