Думаю, можна впевнено констатувати, що вітчізняний шоу-бузнес в останні роки розвивається досить непоганими темпами. Але якщо щодо швидкості його росту претензій може і не бути, то якість матеріалу залишає бажати кращого. Цілі армії дівчат в бікіні намагаються привернути увагу споживачів музичного продукту до «тєла», яке «просіт ласкі», призиваючи «любий, кохай мене» та «ізучі мєня до канца». «Тєло», можливо, і робить свою справу, але музиці це допомагає мало – наврядчи існує достатня кількість пересічних громадян, які впевнено змогли б розрізнити різноманітні XXL, XS, SMS et cetera один від одного – принаймні, за репертуаром, а не розміром грудей. На цьому тлі непогано виділилася «Арктика», але не через те, що створила якісь там супершлягери, а тому, що чи не першою роздягла в кліпі чоловіків – цілу команду одного не дуже відомого футбольного клуба...

Ні, епатаж – це, зрештою, не так вже й погано, але ж колись і музику треба створювати... Та, як кажуть англійці, кожну чорну хмару колись осяює блискавка, тому інколи і крізь сіре небо вітчизняного шоу-бізнесу проривається промінь світла, що несе якісний саунд та пристойну лірику. Але через цілий комплекс відомих причин (що зазвичай хрустять та мають зелений колір) новонароджені музики дуже рідко залишаються на музичному небосхилі, а натомість падають додолу – або розтворяючись в морі оголених тілес, або чекаючи своєї години, таким собі «чарівним сміттям» десь біля дороги, якою час від часу проходять пихаті продюсери. І  чи не найголовнішим, на мою думку, «чарівним сміттям» української естради є ґурт «Бажана».

Відносно до «Бажани» епітет «чарівне сміття» має подвійну нагрузку. Крім зрозумілого натяку на те, що якісна та незвичайна для сучасної української сцени музика ґурту залишається на узбіччі слухацької уваги, він проводить пряму паралель із відомим англомовним колективом «The Garbage», який має в своєму репертуарі платівку, що так і називається – «Beautiful Garbage», тобто «Чарівне Сміття». А «Бажана» дійсно багато чим нагадує «The Garbage».

По-перше, як і зірковий американський бенд, який складається з музикантів-чоловіків та неординарної співачки Ширлі Менсон (яка і є справжнім обличчям «The Garbage»), українська команда має у своєму складі виключно чоловічий музичний супровід та головну героїню, чарівну виконавицю – Ольгу Животкову. Можна не сумніватися, що за бажання Ольга, як і її вітчізняні колеги-співачки, могла б приваблювати публіку кричущим одягом (чи, точніше, майже повною його відсутністю), і мала б шалений успіх. Але «Бажана» пішла іншим шляхом, надаючи глядачеві слухачеві не відео оголених принад, а те, заради чого, власне, музичні ґурти і існують – музику. І не звичну попсу, а такий собі якісний лайт-рок. І це друге, що ріднить «Бажану» із «The Garbage». Значна відмінність цих колективів (в музичному плані) – це наявність у українського ґурту віолончелиста, що, звичайно, придає музиці особливого шарму та неповторності. Не «Apocalyptica» поки що, але... чи багато ви знаєте українських команд, які можуть похвалитися наявністю віолончелі? От і я про це :)

Незважаючи на невелику кількисть пісень «Бажани», що мені вдалося віднайти, всі вони мають своє обличчя, разом створюючи досить приємну звукову картину – для тих, хто цінує рок із жіночим вокалом. Аби дати приблизну уяву про пісні «Бажани» тим, хто їх не чув, але знайомий із «The Garbage», можна провести і глибші паралелі (звичайно, досить приблизні). Так, лірична композиція «З тобою» дещо нагадує «Milk» і (значно більше) «Take Me Home»; мелодійна і одночасно вибухова «Бажана» – таку саму «Why Do You Love Me»; важка, досхочу насичена басовими акордами гітари та барабаном «Досить» – «Dumb» і «Shut Your Mouth»; трошки речетативна за сприйняттям «Надто» – «Androginy», а меланхолійна, проте досить жвава, «Серце» – «Breaking Up the Girl».

Єдина композиція, на яку знято відеокліп – це «ОК» (спершу нічого не спадало на думку, але врешті із глибин свідомості всплив саунд-трек «The World Is Not Enough» – такі самі спокійні куплети із красивим заворожуючим приспівом). Цікаво, що в мережі вона існує у двох версіях, і саме та, що представлена у відеоваріанті, звучить краще (як мені здається, особливо через те, що в звуковому ряді відео присутня віолончель). Сам кліп заслуговує окремого доброго слова – наче не дуже оригінальний, із ледь виразним сюжетом, але... Велике спасибі режисерові, який майстерно зняв чарівні картини Будапешту: трамвайчики, що неквапливо повзуть по старовинним вуличкам; затишні кафе та бульвари, вкриті бруківкою; мости через Дунай із мільйонами різнокольорових вогників... На цей фон чи не найкраща пісня «Бажани» накладається повністю гармонійно, а коли звучать слова «залишити все... чи залишитись...», то руки самі тягнуться збирати валізи до Будапешта :)

Звичайно, паралелі можна проводити будь-які. Можливо, «Бажана» зовсім і не нагадує «The Garbage» – напевно, людині, що глибоко не цікавилася творчістю американського ґірту із дивною назвою «Сміття», таке співставлення ніколи б до голови і не прийшло. Можливо, краще було б використати порівняння з Попелюшкою. Але крім того, що це порівняння занадто заїжджене, аби вживати його зайвий раз, у даному випадку воно має додатковий недолік – аби перетворитися на справжню Попелюшку, «Бажані» ще необхідно отримати свою карету, яка у фіналі казки відвезе музикантів до палацу зірок, – випустити повноцінний альбом. А далеко не факт, що ми коли-небудь його почуємо... Такі сумні висновки можна робити із динаміки розвитку колективу – існує він досить давно (за деякими даними, з 2003 року), проте на альбом ще не напрацював....

Але якщо хлопці на чолі з чарівною Ольгою таки завершать роботу над власною платівкою, то в Україні стане одним ґуртом, що надає справді якісну музику, більше. І от тоді «Бажана», поєднуючи в собі оригінальний рок-саунд, чудовий жіночий вокал та досить глибокі тексти, стане в ряд тих, хто, сподіваємось, врешті-решт витисне з української естради легіони попсових «співаючих трусів». Первою ластівкою цієї течії, безперечно, можна вважати Альону Вінницьку, яка, залишивши ВІА ГРУ, заграла більш важку та серйозну музику. Але, враховуючи те, що на відміну від Альони Вінницької Ольга Животкова співає українською, за умови належної наполегливості у «Бажани» є всі шанси стати одним з еталонів україномовного року, навіть більше – чи не першими застовбити за собою нішу із жіночим вокалом, тобто виконати те, що зовсім недавно зробила Лама у жанрі поп. Звичайно, саме цього ми «Бажані» і побажаємо (вибачте за асонанс та алітерацію), а поки не маємо змоги придбати ліцензійний альбом, качаємо з мережі та слухаємо ;)