Біля двох місяців тому я опублікував переклад статті «Зникнення мов і чому це важливо» (на мій подів, той пост потрапив у ТОП записів). Зокрема, там йшлося про те, що «Мови являють собою величезні сховища людських знань. Більшість мов не мають писемної форми, а живуть виключно в пам'яті та культурній діяльності людських спільнот, груп, які протягом тисячоріч знаходили унікальні системи виживання в найрізноманітніших несприятливих обставинах. Людські мови - це каталоги рослин, тварин, комах, історій з життя, явищ природи, хвороб, соціальних парадигм, пісень, жартів, афоризмів, стратегій війни та миру, практик торгівлі та ведення перемовин…»
Коли зникає мова – разом з нею зникає вся інформація, що зберігається в ній і завдяки їй. Один з найсумніших прикладів в історії людства – це зникнення мов корінного населення Американських континентів. За деякими оцінками, лише за півтора сторіччя після відкриття Америки Колумбом населення нового світу скоротилося майже на 80% - з 50 мільйонів (1492) до 8 мільйонів (1650). Відповідно, размо з людьми вмерли і мови, і всі знання, накопичені в них. Відповідно до оцінок ЮНЕСКО, всі корінні мови Північної Америки знаходяться під загрозою зникнення, причому більшість з них вже вмерли.
В цьому пості я пропоную деякі прислів’я та приказки індіанців Північної Америки, яким вдалося дожити до наших днів.
Ми не спадкуємо світ від наших пращурів, ми беремо його в борг у наших нащадків.
Боягуз стріляє із заплющеними очима.
Якщо в очах не було сліз, то в душі не буде веселки.
Тільки коли останнє дерево висохне, останню рибу буде виловлено, і останню ріку буде отруєно, - ви зрозумієте, що не можете їсти гроші.
Не можна підняти булижника одним пальцем.
Із заплаканими очима неможливо побачити майбутнє.
Голодний шлунок робить молитву короткою.
У темряві всі коти – леопарди.
Краще мати менше грому на вустах, а більше блискавки в руках.
Той, хто лягає спати з собаками, прокидається із блощицями.
Коли ти народився, ти плакав, а світ радів. Живи своє життя так, щоб коли прийшов твій час помирати, ти радів, а світ плакав.
Всі ті, хто вмерли, - рівні.
Один дощ не приносить врожаю.
Не можна розбудити людину, яка вдає, що спить.
Стережись людини, яка не розмовляє, і собаки, яка не гавкає.
Койот зажди очікує, і завжди хоче їсти.
Слухати брехуна – наче пити теплу воду.
Коли лис йде кульгаючи, старий заєць підстрибує.
Голодна людина їстиме і з вовками.
Аби розказати одну розповідь, потрібна тисяча голосів.
Не давай «вчора» використовувати забагато «сьогодні».
Жодна річка не може повернутись до свого витоку, але кожна річка має мати початок.